5.1. Визначення цінності

Цінність визначається або оцінюється у взаємодоповнювальних стосунках, тобто через дію віддавання та приймання між суб’єктом і об’єктом (людиною і всім сущим). Умовою, якій повинен відповідати об’єкт, тобто об’єктивною умовою, як зазначено вище, є взаємна гармонія між взаємодоповнювальними елементами, зосередженими на меті творення. З іншого боку, суб’єкт також має відповідати певним умовам, тобто суб’єктивним умовам. Передумовою визначення цінності є наявність у суб’єкта бажання виявити цінність та інтересу до об’єкта. Крім того, факторами, що впливають на визначення цінності, є такі суб’єктивні чинники, як думки, хобі, індивідуальний характер, вихованість, погляди на життя, погляди на історію та світогляд суб’єкта. Суб’єктивні чинники, бажання виявити цінність та інтерес суб’єкта — усе це суб’єктивні умови, яким має відповідати суб’єкт. Фактична цінність визначається на основі взаємодоповнювальних стосунків між цими суб’єктивними і об’єктивними умовами (Рис. 4.1).