Виховання розуму і виховання серця з погляду Песталоцці
Note 5. To the Subsection “Pestalozzi’s View of Education”
Примітка 5. До розділу “4.7. Погляди Песталоцці на виховання“
Про інтелектуальне виховання (виховання розуму) та морально-релігійне виховання (виховання серця) у своїй книзі «Розум і серце в методі» (Geist und Herz in der Methode, 1805) Песталоцці писав:
«Первісно інтелектуальне виховання зовсім не підходить для того, щоб породжувати в нас невинні, дитячі почуття, як це роблять ті методи, що дозволяють нам піднятися до вищих, божественних почуттів.
Як чагарник не народить інжир, а будяк не дає винограду, так і виховання розуму, ізольоване від виховання серця, не приносить плоди любові. Оскільки виховання розуму стає жертвою егоїзму та слабкості, що виникають унаслідок такої ізоляції, воно містить у собі причину деградації і саме себе виснажує, подібно до того, як гасне полум’я, коли пальне забрати з ємності, в якій воно горіло» (Spirit and Heart in the Method. Tokyo: Meiji-Tosho, 198. P. 122).
У «Лебединій пісні» (Swans’ Song, 1826), написаній ним незадовго до смерті, Песталоцці говорив про три основні сили — розумові сили, моральні сили і фізичні сили — та роз’яснював, що любов — це сила, яка їх об’єднує, що також відображено в «Основних принципах педагогічної теорії Песталоцці». (Див. 莊司雅子 監修, Сучасна історія західної освіти (亞紀書房, Токіо, 1969), стор. 23).