2.1. Визначення етики та моралі

Будучи індивідом, тобто індивідуальним істинним тілом, кожен член сім’ї формує в собі 4-позиційну основу шляхом дії віддавання та приймання між душею і тілом, а також між духовною душею та фізичною душею. Ця основа є внутрішньою чотирьохпозиційною основою. А 4-позиційна основа, яка формується шляхом дії віддавання та приймання між членами сім’ї, є зовнішньою чотирьохпозиційною основою.

У внутрішній чотирьохпозиційній основі духовна душа повинна бути суб’єктом, а фізична душа — об’єктом. Однак після гріхопадіння предків людини порядок у стосунках між духовною душею та фізичною душею помінявся. Тобто фізична душа стала суб’єктом і панує над духовною душею. Таким чином, першорядними стали їжа, одяг, житло і статеве життя, які є цілями фізичної душі, а ціннісне життя, яке спирається на духовну душу, залишається на другорядному плані. Відповідно впродовж усієї історії докладались зусилля, щоб виправити зв’язок між духовною та фізичною душею. Ось чому багато святих і мудреців наголошували на важливості аскетичного життя й розвитку особистості. Це зусилля заради досягнення індивідуальної досконалості, але, з іншого боку, впродовж історії люди також докладали постійних зусиль, щоб удосконалити сім’ю, тобто завершити сімейну чотирьохпозиційну основу.

З урахуванням цього дамо визначення етики та моралі. Етика — це норми поведінки в сім’ї, яких повинні дотримуватися її члени. Іншими словами, це норма поведінки людини, основою якої є сім’я; норма людської поведінки, яка відповідає «закону віддавання та приймання», зосередженого на любові в сім’ї; норма при формуванні сімейної 4-позиційної основи. Отже, етика є нормою для взаємопов’язаного тіла й водночас нормою для Другого Благословення, тобто для вдосконалення сім’ї.

З іншого боку, мораль є нормою поведінки, якої слід дотримуватися індивіду. Іншими словами, це норма поведінки людини в особистому житті; норма поведінки, яка відповідає «закону віддавання та приймання», зосередженому на шімджон у внутрішньому житті людини; норма при формуванні індивідуальної 4-позиційної основи. Отже, мораль є нормою для індивідуального істинного тіла й водночас нормою для Першого Благословення, тобто для вдосконалення особистості. Таким чином, стає зрозуміло, що мораль є суб’єктивною нормою, а етика є об’єктивною нормою.