6.1. Вимоги до суб’єкта
Насамперед вимогою типу сонсан є те, що поціновувач повинен мати активний інтерес до твору мистецтва. Ґрунтуючись на активному інтересі, потрібно спокійно споглядати й обмірковувати твір із прагненням насолодитися його красою. Іншими словами, варто відкинути відволікаючі думки й дивитися на твір із ясною душею. Для цього потрібно, щоб духовна й фізична душа перебували в гармонії, тобто щоб між ними був суб’єктно-об’єктний зв’язок, зосереджений на шімджон. Встановити суб’єктно-об’єктний зв’язок між духовною та фізичною душею означає поставити прагнення таких цінностей, як істина, добро і краса, на перше місце, а прагнення фізичних цінностей — на друге.
Далі поціновувач повинен мати певний рівень освіченості, смак, філософію, індивідуальність тощо. Крім того, потрібно розуміти аспект сонсан автора твору, тобто його мотив (мету), тему, концепцію, філософію, а також історичне та соціальне середовище. Розуміти твір для поціновувача означає підлаштувати свій власний сонсан під сонсан твору. Адже таким чином поціновувач може підвищити схожість (подібність) із твором.
Наприклад, якщо ви хочете глибоко оцінити роботи Мілле, вам потрібно зрозуміти соціальне середовище того часу. Під час Лютневої революції 1848 року Франція була охоплена атмосферою соціального бродіння, але, як відомо, Мілле виявляв неприязнь до цієї атмосфери. Його дуже приваблювало просте життя селян, які співіснують разом із природою, і він намагався зобразити їхнє життя таким, яким воно є. 15 Якщо ви знатимете душевний стан Мілле, то ще глибше відчуєте красу його картин.
Крім того, щоб підвищити схожість із твором, поціновувач під час оцінки залучається до додаткового творення шляхом суб’єктивної дії. Суб’єктивна дія означає, що поціновувач додає свої суб’єктивні елементи до об’єкта (твору), таким чином він суб’єктивно додає нову цінність до цінності, яку створив автор, і насолоджується об’єднаною цінністю об’єкта. Суб’єктивна дія відповідає поняттю емпатії (Einfühlung) у Теодора Ліппса (1851—1914). 16
Скажімо, у виставах чи фільмах актори під час виконання ролі іноді вдають, що плачуть. Однак глядачі можуть подумати, що актор насправді засмучений до сліз, і плачуть разом із ним. Це пов’язано з тим, що глядачі оцінюють об’єкт суб’єктивно, проєктуючи власні емоції на актора. Це приклад емпатії, тобто суб’єктивної дії. Завдяки суб’єктивній дії глядач сильніше об’єднується з твором і відчуває глибшу радість.
Потім поціновувач узагальнює гармонію різних фізичних елементів, виявлених через споглядання, і пов’язує цю загальну об’єднану гармонію із сонсан (концепцією) автора, який знаходиться у творі. Іншими словами, він виявляє у творі гармонію сонсан і хьонсан.
Нарешті, розгляньмо «вимоги типу хьонсан», тобто «фізичні вимоги» до суб’єкта (поціновувача). Поціновувач повинен мати здорові органи зору й слуху, нерви та мозок. Хоча краса є аспектом сонсан, для її оцінки потрібно мати фізичне тіло у здоровому стані, адже людина поєднує в собі як сонсан, так і хьонсан.