6.1. Вразливість уявлення про цінності в християнстві

У християнстві ми знаходимо в наступних віршах чудові чесноти:

«Люби свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22:39).
«Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Матв. 5:44).
«Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Матв. 7:12).
«Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю спадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Матв. 5:3-10).
«А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!» (1 Кор. 13:13).
«А плід духу: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість: Закону немає на таких!» (Гал. 5:22-23).

Фундаментом усіх чеснот є любов, адже сказано, що «любов же будує» (1 Кор. 8:1). Також записано, що «від Бога любов... бо Бог є любов» (1 Ів. 4:7-8). Це означає, що Бог є основою любові. Однак із настанням Модерну існування Бога почали заперечувати Ніцше, Фейєрбах, Маркс, Рассел, Сартр та інші. А християнство виявилося нездатним ефективно впоратися з ідеями, які заперечують існування Бога. Іншими словами, в теоретичному протистоянні теїзму та атеїзму християнство неодноразово зазнавало поразки. Через це величезна кількість молоді потрапила в полон атеїзму.

Крім того, християнському погляду на цінності кинув виклик комунізм. Комуністична теорія заперечує абсолютну любов і любов до людства, проголошені християнством, і стверджує, що справжня любов — це класова любов або товариська любов. Вважається, що в суспільстві, де існує боротьба інтересів, любові поза класом бути не може. Людині доводиться вибирати: або ставати на бік пролетаріату, або — на бік буржуазії. Відповідно комуністи наполягають, що любов до людства — це порожня фраза, і що в дійсності класове суспільство унеможливлює практику любові до людства.

Людям, які чують подібні твердження, класова любов, безсумнівно, здається реалістичною, а християнська любов — концептуальною. Особливо в стані, коли неможливо бути впевненим в існуванні Бога, джерела любові, традиційний християнський погляд на Бога (на любов) цілком закономірно здається не надто переконливим.

Тому недарма нещодавно в країнах третього світу з’явилася «теологія визволення» і «теорія залежності». Згідно з теологією визволення Ісус був революціонером, який прийшов звільнити пригноблених і бідних людей свого часу. А оскільки симпатія християн до бідних узгоджується з комуністичною класовою любов’ю, існував навіть аргумент, що потрібно співпрацювати з комунізмом у розв’язанні актуальних проблем. ⁶ Відповідно до теорії залежності бідність у третьому світі є неминучим наслідком структурних протиріч між розвиненими країнами та країнами третього світу. Ця теорія стверджує, що країни третього світу можуть позбутися бідності тільки шляхом протистояння розвиненим капіталістичним країнам. Як і теологія визволення, теорія залежності шукала шляхи співпраці з комунізмом. ⁷

На відміну від комунізму теологія визволення й теорія залежності не мали під собою міцної філософської основи, історичної та економічної теорії, тож, зрештою, вони не встояли перед комунізмом. Що ж до християнства, то воно було не в змозі вжити будь-яких дієвих заходів.