3.4. Закон обумовленості провидіння
Закон обумовленості провидіння стосується того факту, що характер наступної провіденційної епохи визначається залежно від того, чи виконає центральна особа в певній провіденційній події свою частку відповідальності згідно з Божою волею. Провіденційні події не тільки мають практичне значення для процесу провидіння відновлення в певний час, але вони також створюють умови для визначення характеру провіденційних подій, які відбудуться надалі.
Наприклад, у провидінні старозавітної епохи був випадок, коли Мойсей у пустелі двічі вдарив по скелі, щоб отримати воду (Чис. 20). Дія Мойсея як така була потрібною через тогочасні практичні обставини: треба було забезпечити водою спраглих людей у пустелі. Але водночас вона також символічно обумовила зміст Божого провидіння щодо майбутнього приходу Ісуса. З цього приводу зміст «Викладу Принципу» можна перефразувати так: 9
«Скеля символізувала Адама. Безводна скеля перед першим ударом Мойсея символізувала першого Адама, а скеля, яка дала воду після першого удару Мойсея, символізувала Ісуса, другого Адама. Оскільки вода символізує життя, першого Адама, який перебуває у стані духовної смерті через гріхопадіння, алегорично зображено у вигляді безводної скелі, а Ісуса, другого Адама, який приходить спасти мертвих, алегорично зображено у вигляді скелі, яка дає воду. Проте Мойсей, розгніваний невірою ізраїльтян, удруге вдарив по скелі. Внаслідок цього було створено умову для того, щоб у разі зневіри ізраїльського народу після приходу Ісуса — втілення скелі — сатана міг завдати Ісусу удару».
Ісус був насправді розп’ятий через зневіру ізраїльтян, і це сталося тому, що два удари Мойсея по скелі обумовили провидіння під час приходу Месії. Хоча тут наведено приклад лише одного факту, записаного в Старому Заповіті, цей закон застосовувався також до інших провіденційно значущих історичних подій. Іншими словами, провіденційні події не є випадковими, вони певною мірою зумовлені різними попередніми чинниками. Отже, залежно від того, як розгорталися провіденційні події тієї чи іншої епохи, обумовлювався характер подальших історичних подій. Це називається законом обумовленості провидіння.