3.3. Закон відновлення числа чотири
Божа мета творення полягає в тому, щоб реалізувати Божу любов через сімейну чотирьохпозиційну основу. Іншими словами, якби Адам і Єва росли згідно з Божим Словом та стали досконалими, вони б стали подружжям, зосередженим на Богові, досягли єдності та народили б дітей. Тоді була б сформована сімейна чотирьохпозиційна основа, що складається з Бога, Адама (чоловіка), Єви (дружини) та їхніх дітей, при цьому утворилася б сім’я, сповнена Божої (вертикальної) любові. Однак через гріхопадіння Адама і Єви була сформована сімейна чотирьохпозиційна основа, зосереджена не на Богові, а на сатані, і весь світ творіння потрапив у сферу його панування. Відповідно відновлення сімейної чотирьохпозиційної основи, зосередженої на вертикальній любові Бога, було центральною метою історії відновлення.
Щоб відновити чотирьохпозиційну основу, Бог насамперед здійснював символічне, умовне провидіння протягом періодів числа чотири. Це називається законом відновлення числа чотири. При цьому періоди числа чотири є умовами відкуплення для числового відновлення сімейної чотирьохпозиційної основи. До періодів числа чотири відносяться періоди в сорок днів, сорок років, чотириста років тощо, протягом яких сатана спричиняє безлад і люди сторони Бога страждають.
Прикладами є 40-денний потоп Ноя, 40-річний шлях Мойсея в пустелі, 400 років переслідування християн у Римській імперії тощо. Після цих періодів відкуплення безлад закінчувався в тому сенсі, що чотирьохпозиційну основу було умовно відновлено і Боже провидіння відновлення вступало в новий етап. Закон відновлення числа чотири стосувався не тільки історії ізраїльтян, але й історії інших народів і країн.
Арнольд Тойнбі наводить приклади країн, у яких об’єднання досягалося після чотирьохсотлітнього періоду безладу (періоду потрясінь): 400 років (431—31 до н. е.) від Пелопоннеської війни до об’єднання Риму в часи греко-римської цивілізації; приблизно 400 років (634—221 рр. до н. е.) від періоду Воюючих царств до об’єднання імперій Цинь і Хань в історії Китаю; приблизно 400 років (1185—1597) від феодальної анархії періодів Камакура та Асікаґа до об’єднання країни Тойотомі Хідейосі та заснування сьоґунату Токуґава в історії Японії. Проте Тойнбі не зміг пояснити, чому в історії з’являлися такі чотирьохсотлітні періоди. 8
Іншим прикладом є 40 років японського панування в Кореї, починаючи з Договору про протекторат Ильса 1905 року і закінчуючи звільненням Кореї в 1945 році.