2.2. Істота логосу

Як пояснювалося в «Теорії Первісного образу», поняття «Логос» означає новоутворене тіло, тобто продукт внутрішньої дії віддавання та приймання, зосередженої на меті творення, всередині Первісного образу. Оскільки мета творення при цьому базується на Шімджон (або любові), Логос також базується на Шімджон.

Всесвіт був створений за допомогою Логосу, діє відповідно до Логосу і підтримується Логосом. Людина також була створена за допомогою Логосу, має жити згідно з Логосом, отже, є істотою логосу.

Як уже згадувалося, Логос є новоутвореним тілом, яке виникло завдяки дії віддавання та приймання між внутрішнім сонсан і внутрішнім хьонсан, зосередженій на меті, всередині сонсан Первісного образу. Оскільки розум відіграє особливо важливу роль у внутрішньому сонсан, а закон — таку ж важливу роль у внутрішньому хьонсан, Логос є єдністю розуму і закону, тобто Законом. Відповідно слова, що людина є істотою логосу, означають, що людина є істотою Закону. Оскільки характерною рисою розуму є свобода, а характерною рисою закону — необхідність, то під «істотою логосу» розуміється істота, яка об’єднує в собі свободу і необхідність. Іншими словами, люди — це розумні істоти, які діють відповідно до вільної волі, і водночас — нормативні істоти, які живуть згідно із законами (нормами).

Сьогодні поширений спосіб мислення, що відкидає дотримання законів (норм) як вид утисків людини, яка має свободу. Однак справжня свобода полягає в дотриманні законів, а точніше — в добровільному дотриманні законів. Адже свобода, яка ігнорує закони, є вседозволеністю і не може принести нічого, крім загибелі. Наприклад, будучи на колії, поїзд може рухатися швидко або повільно, пересуватися вперед або назад. Та якщо поїзд сходить із колії, він узагалі не може рухатися. Іншими словами, поїзд може бути вільним лише тоді, коли він перебуває на колії, а коли він з’їжджає з колії, він сам руйнується та завдає величезної шкоди людям і будівлям.

Схожим чином люди можуть насолоджуватися справжньою свободою, коли живуть згідно з нормами. В «Аналектах» Конфуція сказано: «Коли мені виповнилося 70, я вже не виходив за межі закону, навіть якщо робив те, що хотіла душа». ² Це означає, що коли Конфуцію виповнилося 70 років, він нарешті зміг стати досконалою істотою логосу, в якій свобода волі і закон були єдиними.

Оскільки люди є істотами логосу, їхня первісна подоба полягає в тому, щоб прагнути дотримуватися закону. Закон, якого ми маємо дотримуватися, це закон, який діє у всьому Всесвіті, тобто закон дії віддавання та приймання. Мотивом створення Логосу в Первісному образі був Шімджон. Відповідно закон Всесвіту був мотивований любов’ю (Шімджон), а його метою стала реалізація любові. Як мовилося у другій главі «Онтологія», людська сім’я — це система всесвітнього порядку в мініатюрі. Тобто подібно до Всесвіту, упорядкованого по вертикалі та по горизонталі, в сім’ї також є свій вертикальний і горизонтальний порядок.

Цінності, що відповідають вертикальному і горизонтальному порядку, — це вертикальні норми (вертикальна система цінностей) і горизонтальні норми (горизонтальна система цінностей). Вертикальна система цінностей у сім’ї — це норми в стосунках між батьками і дітьми, а горизонтальна система цінностей — це норми в стосунках між братами і сестрами та чоловіком і дружиною. Крім того, у людини є особисті норми, або система цінностей, яких потрібно дотримуватися індивідуально. Ці норми призначені для вдосконалення або збереження особистості кожного індивіда. Вертикальні, горизонтальні та індивідуальні норми докладно розглядаються в главах «Аксіологія» та «Етика».

Вищезгадані сімейні норми можна застосувати безпосередньо до суспільства і держави. Зрештою, сімейні норми є основою норм, яких потрібно дотримуватися в суспільстві й державі. Проте внаслідок гріхопадіння людина не змогла стати істотою логосу. В результаті суспільство і держава опинилися в стані безладу. Лише коли люди відновлять свою первісну природу як істоти логосу, сім’ї та держави зможуть повернутися до свого первісного впорядкованого стану.