2.1. Істота шімджон

Як пояснюється в «Теорії Первісного образу», Шімджон — це «емоційний потяг до радості через любов». Як «джерело любові та емоційний потяг, який неможливо витримати без любові», Шімджон утворює серцевину Первісного образу й відповідно є серцевиною сонсан. Крім того, Шімджон також є серцевиною особистості Бога. Коли Ісус казав: «Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Матв. 5:48), він навчав, що люди повинні відображати особистість Бога, тобто Його Шімджон. У людей теж шімджон мав бути серцевиною особистості. Особистісна досконалість людей можлива лише тоді, коли вони відчувають Божий Шімджон. Люди, які відчули Шімджон Бога і вдосконалили свою особистість, є істотами шімджон.

Якщо люди постійно відчувають Божий Шімджон, вони зрештою повністю успадковують Божий Шімджон. Такі люди хочуть любити людей і все суще. Адже без любові їхня душа болить. Грішним людям важко любити інших, але коли вони об’єднаються з Божим Шімджон, їхнє життя перетвориться на життя любові. Ті, хто має любов, будуть жити, віддаючи тим, у кого її немає. Адже любов не егоцентрична. Відповідно розрив між багатими і бідними та експлуатація природно зникнуть. Такий ефект любові зумовлений її вирівнювальною функцією. Тож вислів про те, що люди є істотами шімджон, означає, що люди ведуть життя любові. Отже, людина — це Homo amans, людина любляча.

Оскільки шімджон є серцевиною особистості, вислів про те, що люди є істотами шімджон, також означає, що вони особистісні істоти. Духовна й фізична душа такої людини гармонійно взаємодіють, зосереджено на шімджон, а функції її інтелекту, емоцій і волі розвиваються збалансовано з шімджон у центрі.

У грішної людини функція духовної душі слабка і фізична душа часто домінує над духовною. Наприклад, у багатьох випадках люди з високорозвиненим інтелектом не мають достатньої емоційної зрілості або їм не вистачає сили волі, щоб робити добро. Але якщо людина успадковує Шімджон Бога і стає істотою шімджон, то її інтелект, емоції і воля розвиваються збалансовано, а духовна душа з позиції суб’єкта контролює фізичну душу, що приводить до гармонійної дії віддавання та приймання між ними.

Оскільки шімджон — це серцевина сонсан, він є рушійною силою, що стимулює функції інтелекту, емоцій і волі. У свою чергу функції інтелекту, емоцій і волі направлені відповідно на пошук таких цінностей, як істина, краса і добро. Іншими словами, інтелект, як здатність до пізнання, прагне такої цінності, як істина; емоції, як здатність відчувати радість, гнів, печаль і щастя, прагнуть такої цінності, як краса; воля, як здатність приймати рішення, прагне такої цінності, як добро. Проте прагнення всіх цих цінностей має бути мотивовано шімджон. Коли людина прагне істини, результати її інтелектуальної діяльності проявляються в науці, філософії тощо. Коли людина прагне краси, результати її емоційної діяльності проявляються в мистецтві. Коли людина прагне добра, результати її вольової діяльності проявляються в моралі, етиці тощо.

Політика, економіка, юриспруденція, засоби масової інформації, спорт тощо — це все результати інтелектуальної, емоційної та вольової діяльності. Отже, шімджон є рушійною силою всієї культурної діяльності, в основі якої інтелект, емоції і воля. Зокрема, він є рушійною силою мистецької діяльності. Сукупність результатів інтелектуальної, емоційної та вольової діяльності утворює культуру. У первісному світі люди шімджон (люди любові) відіграють головну роль у культурній діяльності. Це графічно відображено на Рис. 3.1.

Таким чином, первісно шімджон є рушійною силою культурної діяльності. Відповідно люди повинні були первісно створити культуру шімджон. Це — справжня культура, культура Адама, яку Бог хотів реалізувати через Адама. Проте внаслідок гріхопадіння Адама і Єви культура шімджон не була реалізована; натомість з’явилися роз’єднані культури, що ґрунтуються на егоїзмі, тобто культури, в яких інтелектуальна, емоційна і вольова діяльності не досягли єдності.

Наприклад, в економічній діяльності заробляння грошей до сьогодні вважалося найвищою метою. Але якби в первісному світі хтось сам жив у достатку, а інші жили в бідності, то ця людина відчувала б душевний біль. Тому той, хто заощадив багато грошей, природно, хотів би поділитися ними зі своїми сусідами чи суспільством. Інакше кажучи, через свою підприємницьку діяльність люди реалізовували би Божу любов. Вони намагалися б практикувати любов не тільки в економіці, а і в усіх інших сферах. Коли це станеться, встановиться культура шімджон, культура любові. При цьому інтелектуальна, емоційна та вольова діяльності об’єднуються на основі любові. Це є культура об’єднання. Відповідно культура любові є культурою об’єднання.

Людство намагалося побудувати справжню, тривалу культуру, але численні спроби зрештою виявилися невдалими. Свідченням цьому є той факт, що в історії людства різні культури виникали і занепадали. Це пояснюється тим, що люди не знали, якою має бути справжня, тривала культура. Як приклад можна навести «Велику культурну революцію» в комуністичному Китаї. Лідери цієї революції намагалися побудувати культуру, засновану на праці, відповідно до матеріалістичної діалектики, але їхні зусилля призвели тільки до пригнічення людської природи, затримки модернізації та краху економіки. Справжня культура — це культура, заснована на шімджон, тобто культура шімджон. Нова культурна революція, яку пропагує преподобний Мун Сон Мьон, — це рух за створення культури шімджон.

Розгляньмо тут поняття культури і цивілізації. Сукупність результатів матеріальних аспектів (наука, техніка тощо) інтелектуальної, емоційної та вольової діяльності називають цивілізацією, а духовних аспектів (релігія, мистецтво тощо) — культурою. Утім, оскільки чітко відокремити духовні аспекти результатів людської діяльності від матеріальних важко, ці два поняття зазвичай використовуються як синоніми. Відповідно до цього у філософії Об’єднання поняття культури і цивілізації теж часто вживаються в одному значенні.