4.2. Бентам
4.2.1. Етичні погляди Бентама
Джеремі Бентам (1748—1832) у своїх поглядах на добро і зло виходив з передумови: «Природа поставила людство під початок двох верховних панів — болю та задоволення. Саме вони і тільки вони вказують нам, що ми маємо робити, і визначають, що ми робитимемо». 5 Таким чином, Бентам захищав «принцип корисності» (principle of utility), згідно з яким критеріями добра і зла є задоволення та біль.
Бентам вираховував задоволення й біль кількісно, розглядав як добро будь-який вчинок, що приносить найбільше задоволення, і взяв за принцип «найбільше щастя найбільшої кількості» (the greatest happiness of the greatest number). З приводу того, що приносить людям задоволення, а що — біль, він писав: «Є чотири різні джерела… фізичне, політичне, моральне та релігійне». 6 Найфундаментальнішим із них він уважав фізичне джерело, оскільки лише фізичне задоволення і біль можна об’єктивно обчислити. Його найбільшим бажанням було те, щоб якомога більше людей отримали рівномірну частку матеріальних благ.
На відміну від Канта, який обстоював чисте добро, яке не обмежується ні метою, ні матеріальною вигодою, Бентам стверджував, що вчинки людини можна назвати добрими, тільки якщо вони несуть людям максимум щастя. Зокрема, він займав активну позицію щодо прагнення матеріального щастя. На його ідеї справила вплив промислова революція у Великій Британії.
Філософія Бентама вплинула на багатьох мислителів, серед яких і соціалістичний діяч Роберт Оуен (1771—1858). Оуен взяв за основу своїх ідей принцип Бентама про «найбільше щастя для найбільшої кількості людей» і під впливом ідей французького Просвітництва та матеріалізму розгорнув рух за покращення середовища. Він уважав, що оскільки людина є продуктом середовища, то з поліпшенням середовища вдосконалюється і характер людини, на підставі чого буде реалізовано щасливе суспільство. Щоб реалізувати цей ідеал, Оуен переїхав до США та побудував у штаті Індіана комуну «Нова гармонія». Його зусилля, однак, зазнали невдачі через внутрішні чвари між його колегами.
Під впливом такого соціалістичного руху утилітаристи розгорнули діяльність за соціальні реформи. Вони сприяли таким рухам, як-от: за реформу законів про вибори, за реформу законів про бідних, за спрощення процедури судочинства, за скасування правил посіву, за звільнення рабів у колоніях, за розширення виборчих прав, за поліпшення побутових умов працівників тощо і, таким чином, зробили великий внесок у пом’якшення протиріч капіталістичного суспільства.
4.2.2. Етичні погляди Бентама з точки зору філософії Об’єднання
На відміну від Канта, який обстоював «добро як обов’язок», Бентам стверджував, що добрий вчинок сам по собі приносить людям щастя. У цьому думка Бентама збігається з філософією Об’єднання. Однак його погляд на те, що щастя криється в матеріальному задоволенні, відрізняється від філософії Об’єднання. Бо матеріальне задоволення не приносить людині істинного щастя. Справді, сьогодні в розвинених країнах багато хто має матеріальний достаток, але мало хто визнає себе щасливим. Це тому, що разом із матеріальним процвітанням зростає соціальний безлад і злочинність, через що страждає багато людей. Це свідчить про те, що істинне щастя не може бути реалізоване за допомогою утилітаризму.
З точки зору філософії Об’єднання, ідеї Бентама стосувалися відновлення середовища. Задля реалізації ідеального суспільства потрібно відновити як людей, так і середовище. Тому з провіденційної точки зору з наближенням часу Другого пришестя поява подібних ідей була неминуча.
Можна сказати, що на відміну від Бентама, ідеї Канта були спрямовані на відновлення людей. Одначе, як зазначалося раніше, утилітаризм виявив свою неспроможність у реалізації щастя людства. Ідеї комунізму, який виник пізніше, також стосувалися відновлення середовища, але він пішов у неправильному напрямку, звернувшись до насильницької революції. У результаті замість того, щоб створити щасливе суспільство, він приніс людям нещастя. Істинне людське щастя вимагає об’єднання духовного та матеріального щастя. Відповідно істинне щастя може бути реалізовано лише тоді, коли буде встановлено еталон добра, який дасть змогу розв’язувати в єдності як духовні, так і матеріальні проблеми, з якими стикаються люди.