10.1. Соціалістичний реалізм
У комуністичному революційному русі важливу роль відігравала мистецька діяльність, творчий метод якої отримав назву «соціалістичний реалізм». То що таке соцреалізм?
Ленін говорив, що мистецтво має стояти на боці пролетаріату: «Мистецтво належить народові. Воно повинно входити своїм найглибшим корінням у саму товщу широких трудящих мас... Воно повинно об’єднувати почуття, думку і волю цих мас, піднімати їх». 18
«Література має стати партійною... Геть літераторів безпартійних! Геть літераторів надлюдей! Літературна справа має стати частиною загальнопролетарської справи, «коліщатками й гвинтиками» одного-єдиного, великого соціал-демократичного механізму, що приводиться в рух усім свідомим авангардом усього робітничого класу». 19
Максим Горький (1868—1936), основоположник літератури соцреалізму, так говорив про соціалістичний реалізм: «Для наших письменників життєво і творчо необхідно стати на точку зору, з висоти якої — і тільки з її висоти — ясно видимі всі брудні злочини капіталізму, вся підлість його кривавих намірів і видно всю велич героїчної роботи пролетаріату-диктатора». 20 «Письменник у сучасності покликаний виконувати одночасно дві ролі: роль акушерки [для соціалізму] і могильника [для капіталізму]». 21 «Головним завданням соціалістичного реалізму є виховання соціалістичного, революційного погляду на світ, відповідного відчуття світу». 22
Іншими словами, вірші, романи, картини тощо мають викривати злочини капіталізму, вихваляти соціалізм, запалюючи уми читачів і глядачів праведним гнівом, надихати їх на революційну боротьбу.
Після того, як 1932 року під керівництвом Сталіна соцреалізм було сформульовано радянськими діячами культури, він став застосовуватися до всіх галузей мистецтва, включаючи літературу, театр, кіно, живопис, скульптуру, музику та архітектуру. У ньому затверджувалися такі принципи:
а) зображувати дійсність правдиво, з урахуванням історичної конкретності в її революційному розвитку;
б) художнє зображення дійсності має узгоджуватися із завданням ідейної переробки та виховання трудящих у дусі соціалізму.
Що слугувало теоретичною основою для утвердження соцреалізму? Це була теорія Маркса про «базис і надбудову». У передмові «До критики політичної економії» Маркс говорить так: «Сукупність цих виробничих відносин складає економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому розташовується юридична й політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості (зокрема мистецтво)». 23
Сталін пояснює теорію «базису і надбудови» так:
«З’явившись на світ, надбудова стає найбільшою активною силою, активно сприяє своєму базису зміцнитися… Надбудова для того і створюється базисом, щоб вона служила йому, щоб вона активно допомагала йому оформитися і зміцнитися, щоб вона активно боролася за ліквідацію старого, відживаючого свій вік базису з його старою надбудовою». 24
«Надбудова є продуктом однієї епохи, протягом якої живе і діє даний економічний базис. Тому надбудова живе недовго, вона ліквідується і зникає з ліквідацією і зникненням даного базису». 25
Якщо коротко підсумувати, то наведені вище цитати означають, що «комуністичне мистецтво мусить активно сприяти у справі ліквідації капіталістичної системи та її надбудов, таких як політика, право та мистецтво, а також має активно служити підтримці та зміцненню економічної системи комуністичного (соціалістичного) суспільства, виховуючи в ньому трудящих». На основі цієї теорії утвердився соцреалізм.