Примітка 5. До підрозділу “4.7. Погляди Песталоцці на виховання“
Про інтелектуальне виховання (виховання розуму) та морально-релігійне виховання (виховання серця) у своїй книзі «Розум і серце в методі» (Geist und Herz in der Methode, 1805) Песталоцці писав: «Первісно інтелектуальне виховання зовсім не підходить для того, щоб породжувати в нас невинні, дитячі почуття, як це роблять ті методи, що дозволяють нам піднятися до вищих, божественних почуттів. Як чагарник не народить інжир, а будяк не дає винограду, так і виховання розуму, ізольоване від виховання серця, не приносить плоди любові. Оскільки виховання розуму стає жертвою егоїзму та слабкості, що виникають унаслідок такої ізоляції, воно містить у собі причину деградації і саме себе виснажує, подібно до того, як гасне полум’я, коли пальне забрати з ємності, в якій воно горіло» (Spirit and Heart in the Method. Tokyo: Meiji-Tosho, 198. P. 122). У «Лебединій пісні» (Swans’ Song, 1826), написаній ним незадовго до смерті, Песталоцці говорив про розумові сили, моральні сили і фізичні сили, та роз’яснював, що любов — це сила, яка об’єднує їх.