2.2. Закон дії віддавання та приймання

Коли два корелятивних елементи, суб’єкт і об’єкт, утворюють всередині предмета взаємодоповнювальний зв’язок, відбувається обмін певними елементами або силами. Така взаємодія між суб’єктом і об’єктом називається «дією віддавання та приймання». Там, де відбувається дія віддавання та приймання, відбувається розвиток. Розвиток історії теж відбувався завдяки цій дії віддавання та приймання. Іншими словами, в історії розвиток кожної соціальної сфери відбувався, коли корелятивні елементи (кореляти) суб’єкта й об’єкта встановлювали взаємодоповнювальний зв’язок, а потім зосереджено на спільній меті виконували гармонійну дію віддавання та приймання. Наприклад, для того, щоб країна існувала та процвітала, уряд і народ зі спільною метою національного процвітання повинні встановити стосунки суб’єкта й об’єкта і вступити в гармонійну дію віддавання та приймання. Для процвітання підприємства інвестори, менеджери, робітники, інженери, обладнання тощо мусять сформувати суб’єктно-об’єктні відносини та здійснювати гармонійні дії віддавання та приймання. Отже, «закон корелятивності» та «закон дії віддавання та приймання» пов’язані, як дві сторони однієї медалі, тому ці два закони разом називаються «законом дії віддавання та приймання» в ширшому значенні. Дія віддавання та приймання є гармонійною і ніяк не конфронтаційною чи конфліктною. Проте історичний матеріалізм стверджує, що історія розвивається через боротьбу протилежностей. Боротьба може стати поштовхом для розвитку, але поки вона триває, розвиток зупиняється або, навпаки, відбувається регрес. Відповідно твердження історичного матеріалізму стосовно розвитку є цілком хибним і є нічим іншим, як замаскованою теорією для раціоналізації класової боротьби.