2.3. Закон відштовхування

Дія віддавання та приймання відбувається між корелятивними елементами (індивідуальними тілами) суб’єкта й об’єкта, а суб’єкт і суб’єкт (або об’єкт і об’єкт) відторгаються один від одного. Таке явище відторгнення називається «дією відштовхування». У світі природи дія відштовхування прихована і на поверхні не проявляється. Вона відіграє роль посилення або доповнення дії віддавання і приймання між суб’єктом та об’єктом. Наприклад, у природі позитивні заряди (або негативні заряди) взаємно відштовхуються. Це дія, спрямована на посилення й доповнення дії віддавання і приймання між суб’єктом (позитивний заряд) та об’єктом (негативний заряд), і сама по собі не проявляється. Тому у світі природі такі дії відштовхування порядок не порушують. Проте дія відштовхування між суб’єктом і суб’єктом у людському суспільстві постає як протистояння двох лідерів. Прикладом може бути конфлікт між новим і старим лідером під час революції. За такої дії відштовхування два суб’єкти (консерватор і реформатор) вступають у дію віддавання та приймання кожен зі своєю цільовою групою (народними масами) для формування власних сил. Згодом обидві сили вступають у протиборство. При цьому один із двох суб’єктів (лідерів) займає позицію, ближчу до напрямку Божого провидіння, а другий – дальшу. Першу називають «стороною добра», а другу — «стороною зла». Відповідно дія відштовхування між суб’єктами в суспільстві постає як протистояння добра і зла, або як боротьба між добром і злом. Якщо в цій боротьбі перемагає сторона добра, напрямок історії потроху змінюється в бік добра. Однак навіть у грішному суспільстві трапляються випадки, коли дія відштовхування є доповненням до первісної дії віддавання та приймання. Прикладом є випадок, коли культурний та економічний розвиток відбувається через мирну конкуренцію між країнами або між народами.