Примітка 36. До розділу “2.6.1. Паралельність психологічних і фізіологічних процесів”
Пенфілд пише: «Мозок — це своєрідний комп’ютер, у якому працюють новонабуті автоматичні структури. Кожен комп’ютер стає корисним тільки після того, як у нього закладено програму і він управляється кимось ззовні. Пригадаймо момент, коли ми звертаємо увагу на якийсь предмет. Я вважаю, що рішення звернути увагу є функцією душі, яка існує окремо від мозку» (Wilder Penfield, The Mystery of the Mind. Tokyo: Hosei University Press, 1978. P. 110).