Розділ 2. Принципове обґрунтування аксіології

Де в Принципі Об’єднання є обґрунтування аксіології? Відповідно до Принципу Об’єднання, людина об’єднує в собі сонсан і хьонсан та водночас має мету й бажання. Бажання, безперечно, є первісною природою, дарованою Богом («Виклад Принципу», 2019, с. 91). Крім того, і мета, і бажання мають двоїстість. На ґрунті цих фактів встановлюється аксіологія Об’єднання.

2.1. Сонсан і хьонсан та дуальна мета

Створеній людині надана певна мета творіння (Божа мета творення). Людина з цією метою творіння є тілом, яке гармонійно об’єднує в собі дуальні властивості (тобто духовне «я» і фізичне «я» та духовну душу й фізичну душу). Відповідно той факт, що людині надана мета творіння, означає, що мета надана як її сонсану, так і її хьонсану. Перша називається метою типу сонсан, а друга — метою типу хьонсан. У сукупності їх називають «дуальною метою». Вона означає «мету, яка відповідає дуальним властивостям».

В аксіології сонсан означає духовну душу, а хьонсан означає фізичну душу, тому мета типу сонсан є метою духовної душі, а мета типу хьонсан є метою фізичної душі. Отже, мета типу сонсан означає «вести життя істини, добра, краси та любові», що є метою духовної душі, а мета типу хьонсан означає «вести життя одягу, їжі, житла та сексу», що є метою фізичної душі.

2.2. Сонсан і хьонсан та дуальне бажання

Як уже згадувалося, людина об’єднує в собі сонсан і хьонсан, тобто є істотою з дуальною душею (духовна й фізична душа), тому людське бажання, так само як і мета, буває типу сонсан і типу хьонсан. Це називається «дуальним бажанням». Як і «дуальна мета», воно означає «бажання, яке відповідає дуальним властивостям». Бажання типу сонсан є бажанням духовної душі — прагненням до істини, добра, краси та любові, тоді як бажання типу хьонсан є бажанням фізичної душі — прагненням до одягу, їжі, житла та сексу.

2.3. Двоїста мета і двоїсте бажання

Відповідно до Принципу, людина є взаємопов’язаним тілом, яке має двоїсту мету: загальну та індивідуальну («Виклад Принципу», 2019, с. 55). Це означає, що і сонсан (духовна душа) має двоїсту мету — загальну та індивідуальну, і хьонсан (фізична душа) має загальну та індивідуальну мету. Це означає, що і в меті типу сонсан (меті духовної душі) є загальна та індивідуальна мета, і в меті типу хьонсан (меті фізичної душі) є загальна та індивідуальна мета. Бажання — це потяг душі до досягнення наданої мети. Відповідно є бажання досягти загальної мети і є бажання досягти індивідуальної мети. Перше називається бажанням реалізувати цінність, а друге — бажанням (шукати і) виявити цінність. У сукупності вони називаються «двоїстим бажанням цінності». Це означає, що бажання типу сонсан і бажання типу хьонсан містять двоїсте бажання реалізувати дуальну мету, тобто бажання реалізувати цінність і бажання виявити цінність. Отже, і в бажанні типу сонсан є бажання реалізувати цінність і бажання виявити цінність, і в бажанні типу хьонсан є бажання реалізувати цінність і бажання виявити цінність.

Розгляньмо тут двоїсту цінність у зв’язку з двоїстою метою і двоїстим бажанням. Подібно до того, як є двоїстість у меті і є двоїстість у бажанні, так само є двоїстість і в цінності. Це цінність реалізації та цінність пошуку. Цінність, яку потрібно реалізувати, або вже реалізована цінність, зумовлена бажанням реалізувати цінність, є «цінністю реалізації», а цінність, яку потрібно шукати, або вже виявлена цінність, зумовлена бажанням виявити цінність, є «цінністю пошуку». Отже, двоїста мета, двоїсте бажання і двоїста цінність перебувають у стосунках відповідності.

2.4. Походження бажання і мета творення

Заради чого існують людські бажання? Як згадувалося раніше, заради реалізації мети творення. Для Бога метою творення було отримати радість від об’єктів (людини та всього сущого). Але з точки зору предметів творіння ця мета творення означає мету творіння. Зокрема, мета людини полягає в тому, щоб повернути Богові красу і принести Йому радість. Тому мета створення людини, тобто мета творіння людини досягається виконанням Трьох Благословень: плодитися, наповнювати землю і панувати над усім творінням (Буття 1:28). Отже, мета творення (мета творіння) людини — це виконання Трьох Благословень.

Якби при створенні Бог дав людям мету, але не наділив їх бажаннями, то найбільше, що вони могли б зробити, це дійти висновку про наявність мети творення, тобто про існування Трьох Благословень. У них би не було відчуття обов’язковості їх виконання. Тому Бог наділив людей імпульсивним прагненням здійснити цю мету, спонуканням душі робити щось або добиватися чогось. Бажання і є цим імпульсивним спонуканням. Таким чином, від народження люди ростуть, відчуваючи внутрішній потяг досягти мети творення (мети творіння), тобто Трьох Благословень. І основа цього бажання — шімджон.

Як уже згадувалося, людина є взаємопов’язаним тілом, яке має двоїсту мету: загальну та індивідуальну. Таким чином, мета творення реалізується через здійснення загальної мети й індивідуальної мети. Загальна мета людини полягає у втіленні істинної любові, тобто в служінні сім’ї, суспільству, народу, країні, світу і, нарешті, Богові, Батьку людства. Іншими словами, вона спрямована на те, щоб приносити радість людству і Богу. Індивідуальна мета полягає в тому, що людина хоче досягти власного зростання та отримати радість. Не тільки люди, але й усе суще має подвійну мету: мету заради цілого і мету заради індивіда. Це двоїстість мети творення, тобто двоїстість мети творіння.

Усе суще і людина здійснюють мету творення по-різному. Неорганічні речовини здійснюють свою мету творення відповідно до законів, рослини — автономії (життя), тварини — інстинктів. Люди, однак, здійснюють свою мету творення, виконуючи свою відповідальність з власної вільної волі, відповідно до бажання, наданого їм Богом. Як уже згадувалося, бажання є спонуканням душі досягти наданої мети. Подібно до того, як існує двоїста мета — загальна та індивідуальна, так само існує відповідно двоїсте бажання: бажання реалізувати цінність і бажання виявити цінність. Також існує двоїста цінність, яка відповідає цій двоїстій меті й двоїстому бажанню: цінність реалізації та цінність пошуку. Двоїстість бажання, мети і цінності та їхній взаємозв’язок показані в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Двоїстість бажання, мети і цінності