Примітка 4. До підрозділу “1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан“
Пояснимо детальніше поняття «однорідний елемент» і «абсолютний атрибут». Попри те, що сонсан і хьонсан є двома формами вираження однорідного елемента, постає питання, чи слід розглядати сам сонсан і сам хьонсан як окремі речі. Іншими словами, хоча пара і лід, які є двома проявами води, однорідні за своєю природою з точки зору наявності взаємозв’язку між тяжінням і відштовхуванням, саме тяжіння та саме відштовхування є окремими силами. Так само, хоча сонсан і хьонсан однорідні з точки зору, що в сонсані міститься хьонсан, а в хьонсані міститься сонсан, чи не є сам сонсан і сам хьонсан окремими речами?
Здається, що це доречне запитання, але водночас недалекоглядна точка зору, яка випливає з нерозуміння того, що існують випадки, коли явища світу наслідків (світу творіння) відрізняються від явищ причинного світу. Це як різниця між явищами макроскопічного світу та явищами мікроскопічного світу. Наприклад, принцип невизначеності. Спостерігаючи за частинками в мікроскопічному світі (наприклад, електронами), неможливо одночасно визначити положення частинки та значення її імпульсу. Відомо також, що світло як потік фотонів, має одночасно дві протилежні властивості: частинкову та хвильову природу. Це явища, які неможливо побачити в макроскопічному світі. Іншими словами, бувають випадки, коли неможливо зрозуміти явища мікроскопічного світу за допомогою методів судження, отриманих з досвіду в макроскопічному світі, й тому, щоб правильно зрозуміти мікроскопічний світ, інколи доводиться відкидати ідеї чи поняття, сформовані в макроскопічному світі.
Те саме стосується розуміння атрибутів Бога як першопричини. Не завжди доречно вважати, що поняття, отримані у світі наслідків (світі творіння), мають використовуватися у причинному світі такими, якими вони є. У наведеному вище прикладі з водою тяжіння та відштовхування разом були прийняті як загальний елемент (сутнісний елемент), і було поставлено питання, чи є саме тяжіння та саме відштовхування все ще окремими силами. Однак проблему буде розв’язано, якщо розглядати тяжіння і відштовхування як диференціацію однієї сили.
У світі наслідків досі невідомо, чи тяжіння та відштовхування є диференціацією однієї сили, але вважається, що в причинному світі два атрибути можуть бути диференціацією одного атрибута. Наприклад, фотони, які належать до мікроскопічного світу, проявляються у двох формах: частинкоподібній і хвилеподібній, але первісно «фотон», як його назвав Ейнштейн, це просто «світло» з усього одним атрибутом. Коли він діє в реальному світі, то проявляється у двох формах залежно від об’єкта, з яким стикається. Іншими словами, субстанція світла всього одна, але проявляється у двох формах.
Це світло (світло Сонця) надає людям яскравість і тепло. Це не означає, що яскравість і тепло, які є відокремленими одне від одного, поєднуються, щоб утворити світло. Єдине світло диференціюється на два атрибути через людський зір і тактильні відчуття.
Подібним чином розумно розглядати Божі сонсан і хьонсан не як два повністю окремі атрибути, а як один абсолютний атрибут, який був розділений на два відносних атрибути, коли Бог задумав творення. Це пояснюється тим, що якби сонсан і хьонсан із самого початку були неоднорідними атрибутами, дія віддавання та приймання між ними була б неможливою. Це подібно до того, як (грішні) люди можуть володарювати над матеріальним світом, але не можуть володарювати над духовним світом, бо фізичне тіло та матеріальний світ мають однорідні складові, тоді як через гріхопадіння духовне «я» перебуває в стані, схожому на смерть, що еквівалентно відсутності спільного елемента з духовним світом.
Якщо сонсан і хьонсан пояснювати таким чином, ви можете запитати, чи це те саме, що традиційна філософська Теорія ідентичності (Theory of Identity), або Філософія ідентичності (Identitäts philosophie). Однак Філософія ідентичності — це теорія про те, що корелятивні елементи (дух і матерія, або суб’єкт і об’єкт) світу наслідків (світу творіння) походять від однієї і тієї самої субстанції (абсолютної ідентичності); вона пояснює причини (сутнісну субстанцію) у світі наслідків (світі творіння). А теорія однорідності сонсан і хьонсан має справу лише із сутністю атрибутів першопричини (Бога), і оскільки світ Бога є поза часом, зв’язок між абсолютними атрибутами та відносними атрибутами не можна розглядати як причинно-наслідковий зв’язок; у цьому плані вона повністю відрізняється від Теорії ідентичності.