Розділ 1.

Розділ	2.

Розділ 3.

The study of how correct knowledge can be obtained was systematized by Aristotle (384-322 BC) as the science of knowledge, that is, logic. Logic, which was compiled in his Organon, was regarded as an instrument for reaching truth through proper thinking, as a science preliminary to the various other sciences.

According to Aristotle, true knowledge should be obtained through logical proof. He recognized the inductive method as well, in which one proceeds from the particular to the universal; but Aristotle regarded it as less than perfect. He thought that the deductive method, in which the particulars are deduced from the universal, would provide surer knowledge. The fundamental tool of this method is the syllogism, a representative example of which is as follows:

All men are mortal. (Major Premise) Socrates is a man. (Minor Premise) Therefore, Socrates is mortal. (Conclusion)

In the Middle Ages, great importance was attached to Aristotle’s logic as an instrument for proving the propositions of theology and philosophy deductively. The Aristotelian syllogism has been recognized for two thousand years, hardly undergoing any change.

어떻게 해야 올바른 지식을 얻을 수 있느냐 하는 과제에 대한 이론을 아리스토텔레스(Aristoteles, 384～322 B. C.)는 지식에 대한 학으로서, 즉 논리학으로서 체계화하였다. 오르가논(Organon)이라는 이름으로 정리된 그의 논리학은 올바른 사고에 의해서 진리에 도달하기 위한 도구(道具)로서, 그것은 여러 학문에의 예비학(豫備學)이라고도 일컬어지고 있다.

아리스토텔레스에 의하면 참다운 지식은 논증(論證)에 의해야 한다. 그는 특수(特殊)에서 보편(普遍)으로 나아가는 귀납법(歸納法)도 인정했으나, 그것은 완전성을 결(缺, 결여하게)한다고 하면서, 보편에서 특수를 연역(演繹)하는 연역법(演繹法)이야 말로 확실한 지식을 부여한다고 하였다. 그 기본이 되는 형식이 삼단논법(三段論法)이다. 삼단논법(三段論法)의 대표적인 예는 다음과 같다.

① 모든 인간은 죽는다(大前提) ② 소크라테스는 인간이다(小前提) ③ 그러므로 소크라테스는 죽는다(結論)

아리스토텔레스의 논리학은 중세에 있어서 신학(神學)이나 철학(哲學)의 여러 명제(命題)를 연역적(演繹的)으로 증명하기 위한 도구로서 중요시되었다. 그리고 약 2천년간 아리스토텔레스의 삼단논법(三段論法)은 거의 변경됨이 없이 널리 인정되어 왔던 것이다.

1.5.

Арістотель (384—322 до н. е.) систематизував теорію отримання правильного знання як науку про знання, тобто логіку. Його логіка, викладена під назвою «Органон», як інструмент для досягнення істини шляхом правильного мислення також відома як підготовча наука для різних наукових дисциплін.

Згідно з Арістотелем, справжнє знання має ґрунтуватися на аргументах. Він визнавав індуктивний метод переходу від окремого до загального, але вважав, що йому бракує завершеності, тоді як дедуктивний метод виведення окремого із загального дає достовірне знання. Його основною формою є силогізм. Нижче наведено типовий приклад силогізму:

① Усі люди смертні (більший засновок). ② Сократ — людина (менший засновок). ③ Отже, Сократ смертний (висновок).

Логіка Арістотеля вважалася важливою в середні віки як інструмент для дедуктивного доведення теологічних і філософських положень. Протягом приблизно двох тисяч років силогізм Арістотеля широко визнавався майже без змін.

Глава 11

1.1.

1.1.1.1. Сонсан (первісний сонсан)

1.1.1.1.1. Первісний сонсан і предмети творіння

1.1.1.1.2. Внутрішня структура первісного сонсан

в) Принципове та біблійне обґрунтування «внутрішнього хьонсан»

1.1.1.2 Хьонсан (первісний хьонсан)

1.1.1.2.1. Первісний хьонсан і предмети творіння

1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука

1.1.1.2.3. Первісний хьонсан та енергія

1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан

1.1.2.1. Янсон та имсон також є дуальними властивостями

1.1.2.2. Зв’язок між янсон та имсон і чоловіком та жінкою

1.1.2.3. Янсон та имсон як атрибути сонсан і хьонсан та розв’язання актуальних проблем

1.1.3. Індивідуальний образ

1.1.3.1. Що таке індивідуальний образ?

1.1.3.2. Індивідуальний та універсальний образи

1.1.3.3. Індивідуальний образ і мутація

1.1.3.4. Індивідуальний	образ	і	навколишнє середовище

1.1.3.5. Гідність людської особистості

1.2.

1.2.1.2. Шімджон — це емоційний потяг

1.2.1.4. Творення Всесвіту і Шімджон

1.2.1.5. Шімджон і культура

1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія

1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів

1.2.2.4. Логос і свобода та вседозволеність

1.2.2.5. Логос та Шімджон і любов

1.2.3.1. Що таке творчість?

1.2.3.3. Творення за подобою

1.2.3.4. Творчість і частка відповідальності

1.2.3.5. Досконалість людини	й частка відповідальності

1.2.3.6. Первісна творчість і культурна діяльність

2.1.

2.2.

2.2.1. Дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.1. Що таке дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.2. Поняття єдиного цілого та новоутвореного тіла

2.2.1.3. Характеристиками дії віддавання та приймання є циклічність, гармонійність і безперешкодність

2.2.2. Чотирьохпозиційна основа та суб’єкт і об’єкт

2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?

2.2.2.2. Поняття суб’єкта й об’єкта

2.2.2.3. Ранг суб’єкта й об’єкта — різний

2.2.2.4. Кореляти і протилежності

2.2.3. Формування чотирьохпозиційної основи

2.2.3.1. Складові чотирьохпозиційної основи

2.2.3.2. Внутрішня чотирьохпозиційна основа й зовнішня чотирьохпозиційна основа

2.2.3.3. Двоступенева структура Первісного образу і двоступенева структура існування

2.2.3.4.  Типи чотирьохпозиційних основ

2.2.3.4.1.  Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.2. Зовнішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.3.2. Суб’єкт = внутрішній сонсан

2.2.3.4.3.2.1. Що таке внутрішній сонсан?

2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

2.2.3.4.3.3. Об’єкт = внутрішній хьонсан

2.2.3.4.3.3.1. Що таке внутрішній хьонсан?

2.2.3.4.3.3.2. Внутрішній хьонсан — це своєрідна (духовна) форма

2.2.3.4.3.4.  Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.1. Що таке внутрішня дія віддавання та приймання?

2.2.3.4.3.4.2. Оперування ідеями

2.2.3.4.3.4.3. Оперування ідеями — це дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.4. Типи дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.5. Мислення — це теж порівняльний тип дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром

2.2.3.4.3.5. Результат = задум

2.2.3.4.3.5.1. Що таке результат?

2.2.3.4.3.5.2. Логос як задум

2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум

2.2.3.4.3.6. Резюме пояснення внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.3.6.1. Центр у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.2. Суб’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.3. Об’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.4. Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.6.5. Результат у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.4. Зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.4.1. Що таке зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку?

2.2.3.4.4.2. Формується на базі внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.3. Будь-яке творення проходить через дві стадії чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4. Складові елементи зовнішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4.1. Суб’єкт = первісний сонсан

2.2.3.4.4.4.2. Об’єкт = первісний хьонсан

2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння

2.3.

2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

2.3.2. Початок-розділення-єдність і теза-антитеза-синтез

2.3.3. Критика теорії тези-антитези-синтезу

2.3.4. Теорія тези-антитези-синтезу і нездатність розв’язати актуальні проблеми

2.4.

2.5.

2.5.1. Що таке ідеал творення?

2.5.2. Різниця між метою творення та ідеалом творення

2.5.3. Поняття мети творення та ідеалу творення відрізняються

2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов

Розділ 2.

Примітка 1. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15905" target="_blank" rel="noreferrer noopener" >1.1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15908" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15909" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">Матеріалізм, ідеалізм та Теорія єдності з погляду монізму</a>“

Примітка 6. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 7. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15931" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 8. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15916" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.5. Шімджон і культура</a>“

Примітка 9. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15918" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15922" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.2. Логос — це Закон</a>“

Примітка 12. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15924" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 13. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 14. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 15. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15928" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.3.5. Досконалість людини й частка відповідальності</a>“

Примітка 16. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/vidnosnij-zv-yazok-mizh-sonsan-i-honsan#p-15930" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.1.1.1. Взаємодоповнювальні стосунки між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 17. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15932" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 18. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15934" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 19. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15935" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 20. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15937" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 21. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15939" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 22. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15941" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 23. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15943" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 24. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15945" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

Примітка 25. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15947" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі</a>“

Примітка 26. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15949" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром</a>“

Примітка 27. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15951" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум</a>“

Примітка 28. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15953" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 29. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15955" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 31. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15959" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння</a>“

Примітка 32. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-pochatok-rozdilennya-yednist#p-15961" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

Примітка 33. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/ideal-tvorennya#p-15963" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов</a>“

1. Традиційні докази існування Бога

1.2. Космологічний доказ

1.3. Телеологічний доказ (доказ від мети)

Приклад із природничих наук 1 (атомізм)

Приклад із природничих наук 2 (елементи)

2.1. Теорія Первісного образу та гіпотеза

[Ключові частини теорії Первісного образу]

Приклад 1: Подвійна природа Сонсан і Хьонсан

Приклад 2: Подвійна природа Янсон і Имсон

Примітка 34. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section3#p-15964" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">3.3. Абсолютний дух Гегеля</a>“

Глава 1

Як було зазначено вище, філософія Об’єднання виникла, щоб вічно допомагати людству шляхом фундаментального розв’язання всіх його складних проблем. Однак фундаментальне розв’язання таких проблем можливе лише завдяки правильному та повному розумінню атрибутів Бога.

Теорія, яка розглядає атрибути Бога, називається теорією Первісного образу. Первісний образ тут означає атрибути Бога, причинної істоти. Атрибути Бога мають аспект «форми» та функціональний аспект, який включає природу, характер, здібності тощо. Перший аспект ми називаємо «Божественним образом», а другий — «Божественною природою».

У традиційних релігіях, таких як християнство й іслам, атрибути Бога виражали по-різному, визначаючи їх як: всезнання, всемогутність, всюдисущість, найвище благо, найвища краса, найвища істина, праведність, любов, Творець, Суддя тощо. Безумовно, філософія Об’єднання підтверджує, що такі якості є серед атрибутів Бога. Однак неможливо принципово розв’язати актуальні проблеми, обмежуючись лише традиційним розумінням атрибутів Бога.

Філософія Об’єднання називає вищезгадані атрибути Бога Божественною природою. Проте важливішим аспектом Його атрибутів є Божественний образ. Він містить дуальні властивості, про які згадується в Принципі Об’єднання. Тільки маючи правильне та повне розуміння як Божественного образу, так і Божественної природи, ми зможемо фундаментально розв’язати актуальні проблеми людського життя, суспільства, історії та світу.

У філософії Об’єднання до Божественного образу належать дуальні властивості сонсан і хьонсан та янсон і имсон, а також індивідуальний образ. До Божественної природи належать Шімджон, Логос і творчість. У теорії Первісного образу зміст Божественного образу та Божественної природи буде пояснено в розділі «Зміст Первісного образу», а взаємостосунки в Божественному образі, зокрема між сонсан і хьонсан, буде розглянуто в розділі «Структура Первісного образу».

1.3.

1.3.1. Індивідуалізація універсального образу

1.3.2. Видові відмінності та індивідуальний образ

1.3.3. Індивідуальний образ і навколишнє середовище

2.1.1. Взаємопов’язане тіло з погляду структури

2.1.2. Взаємопов’язане тіло з погляду мети

2.1.3. Взаємопов’язане тіло з точки зору направленості стосунків

2.1.4. Взаємопов’язане тіло з погляду позиції

2.1.5. Матеріалістична діалектика і взаємозв’язок

2.2.1. Система індивідуальних істинних тіл у світі творіння

2.2.2. Типи суб’єкта й об’єкта

2.2.3. Дія віддавання та приймання

2.2.3.1. Взаємосвідомий тип

2.2.4. Кореляти і протилежності

2.3.2. Осьовий рух та орбітальний рух

2.3.3. Види колового руху

2.3.3.1. Основний коловий рух

а) Коловий рух у просторі

б) Коловий рух у часі (рух по спіралі)

2.3.3.2. Змінений коловий рух

а) Рух із фіксованою природою

2.3.3.3. Ментальний коловий рух

2.3.4. Рух росту і розвитку

2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток

2.3.4.2. Точка зору комунізму на розвиток

2.3.4.3. Точка зору комунізму на рух

2.4.1. Позиція	існування	з	погляду	взаємопов’язаного тіла

2.4.2. Вертикальний порядок і горизонтальний порядок

2.4.3. Порядок у Всесвіті й порядок у сім’ї

2.5.2. Цілеспрямованість і зосередженість

2.5.5. Індивідуальність і взаємопов’язаність

2.5.6. Збереження ідентичності та розвиток

Примітка 2. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/yanson-ta-imson#p-15968" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2. Янсон та имсон</a>“

Примітка 10. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15977" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.3.1. Основний коловий рух</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15979" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток</a>“

Глава 2

Онтологія — це розділ філософії, який досліджує світобудову. Онтологія розглядає загальні атрибути всіх створених Богом предметів, а також описує їхнє існування та рух. Оскільки людина як володар творіння займає у створеному світі особливе місце, їй буде присвячено окрему главу під назвою «Теорія первісної природи людини». Теорія Первісного образу говорить про Бога, тоді як онтологія роз’яснює створений Ним світ творіння і таким чином підкріплює теорію Первісного образу. Іншими словами, теорія Первісного образу є дедуктивною теорією, яка ґрунтується на Принципі Об’єднання.

Своєю чергою онтологія дозволяє з’ясувати, чи проявляються атрибути Бога, що досліджуються теорією Первісного образу, у всіх предметах творіння, і якщо так, то яким чином. Якщо можна показати, що атрибути Бога універсально проявляються в усіх предметах творіння, то істинність теорії Первісного образу стає доведеною. Тож онтологію, що вивчає предмети творіння, можна назвати теорією, яка наочно підтверджує атрибути невидимого Бога. Сучасні природничі науки досягли високого рівня розвитку. Однак здебільшого вчені розглядали світ природи суто об’єктивно, не беручи до уваги існування Бога. У розглянутих нижче онтологічних міркуваннях ми спробуємо показати, що досягнення природничих наук створили основу, на якій можна побудувати теорію, що розглядає Бога.

Згідно з Принципом Об’єднання людина була створена за образом Бога, а все суще — за подобою людини. Перш ніж створити Всесвіт, Бог уявив собі людину в образі, схожому на Свій власний. Потім, використовуючи образ людини як прототип, Бог сформував ідею створення різних предметів за подобою цього прототипу. Це називається створення за образом і подобою, а такий принцип створення називають законом подібності.

Хоча всі предмети творіння зберегли свій початковий вигляд, людина й відповідно людське суспільство втратили свою первісну природу й перейшли в аномальний стан унаслідок гріхопадіння. Отже, хай би скільки ми спостерігали за людьми та суспільствами, ми ніколи не знайдемо шляхів розв’язання їхніх проблем. Саме тому багато святих і мислителів минулого в пошуках правильного життєвого шляху людини зверталися до вивчення різноманітних аспектів світу природи. Проте вони не могли пояснити, чому світ природи дає можливість розуміння істинного шляху для людей і суспільства. Осягнення цієї істини для них було суто інтуїтивним.

1.5. Дедуктивний метод Арістотеля