Розділ 1.

Розділ	2.

Розділ 3.

Contrary to rationalism, represented by Descartes, empiricism, emerging in Britain, took the position of explaining mental phenomena on the basis of natural laws discovered empirically.

In order to find a complete system of sciences, David Hume (1711-76) analyzed the mental processes of the human mind objectively, with a new method of finding truth. Through his search for the unchanging, natural laws in the human mind, Hume tried to clarify the foundation of all the sciences, wherein the human mind is involved.

Hume analyzed ideas, which are the elements of the human mind. According to Hume, when simple ideas are associated with each other to bring about complex ideas, there are three principles of association: resemblance, contiguity in time and space, and cause and effect. Among these three, he held that the resemblance of ideas and the contiguity of ideas are sure knowledge, whereas cause and effect is merely a subjective belief.

As a result, Hume’s empiricism fell into skepticism, which asserted that objective knowledge can not be obtained even through inductive inference based on experience and observation. He came to deny all forms of metaphysics and even regarded the natural sciences as insecure.

데카르트를 대표로 하는 합리론(合理論)에 대하여, 정신적인 것은 경험을 통하여 얻어진다는 자연법칙을 터로 하고 설명하려는 입장을 취한 것이 영국을 중심으로 발전한 경험론이었다.

흄(David Hume, 1711～1776)은 여러 학(諸學)의 완전한 체계(體系)를 찾아내기 위하여 진리(眞理)를 확립하기 위한 새로운 方法으로서 심적현상(心的現象)을 객관적으로 분석하였다. 그리고 흄은 심적세계(心的世界)의 불변적인 자연법칙을 발견함으로써, 우리의 마음이 관계하는 모든 세계, 즉 여러 학의 근저(根底)를 밝혀내려고 하였다.

흄은 심적세계(心的世界)의 요소인 관념을 분석하였다. 그는 단순관념이 상상력의 연합작용에 의해 즉 유사연합(類似聯合), 접근연합, 인과성의 연합에 의해 복합관념(複合觀念)이 생긴다고 하였다. 그 중에서 관념의 유사(類似)와 관념의 접근(接近)은 확실한 인식이지만 인과성은 주관적인 신념에 지나지 않는다고 하였다.

그 결과, 흄의 경험론은 나중에 경험과 관찰에 의한 귀납적 추리(歸納的 推理)로부터는 객관적인 지식이 얻어지지 않는다고 하는 회의주의(懷疑主義)에 빠지게 되었다. 그리고 일체의 형이상학(形而上學)을 부정(否定)함은 물론 자연과학까지도 확실하지 않다는 생각에 이르게 되었다.

1.8.

На противагу раціоналізму, представником якого був Декарт, емпіризм, який розвинувся переважно у Великій Британії, зайняв позицію, для якої характерне прагнення пояснити психічне, ґрунтуючись на природних законах, відкритих завдяки досвіду.

Щоб віднайти «цілісну систему наук», Девід Х’юм (1711—1776) об’єктивно проаналізував психічні явища як «новий метод встановлення істини». Шукаючи незмінні природні закони психічного світу, Х’юм намагався прояснити основу всіх наук, у яких задіяна наша душа.

Х’юм аналізував ідеї, які є елементами психічного світу. Він сказав, що складні ідеї виникають шляхом асоціативного поєднання простих ідей силою уяви на основі трьох принципів, як-от: подібність, суміжність у просторі або часі та причинно-наслідковий зв’язок. Серед них подібність ідей і суміжність ідей він відносив до достовірного пізнання, тоді як причинність вважав всього лиш суб’єктивною вірою.

Як наслідок, емпіризм Х’юма згодом впав у скептицизм, згідно з яким об’єктивне знання не може бути отримане з індуктивних висновків, заснованих на досвіді та спостереженнях. Він не тільки заперечив усю метафізику, але й навіть природничі науки вважав недостовірними.

Глава 11

1.1.

1.1.1.1. Сонсан (первісний сонсан)

1.1.1.1.1. Первісний сонсан і предмети творіння

1.1.1.1.2. Внутрішня структура первісного сонсан

в) Принципове та біблійне обґрунтування «внутрішнього хьонсан»

1.1.1.2 Хьонсан (первісний хьонсан)

1.1.1.2.1. Первісний хьонсан і предмети творіння

1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука

1.1.1.2.3. Первісний хьонсан та енергія

1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан

1.1.2.1. Янсон та имсон також є дуальними властивостями

1.1.2.2. Зв’язок між янсон та имсон і чоловіком та жінкою

1.1.2.3. Янсон та имсон як атрибути сонсан і хьонсан та розв’язання актуальних проблем

1.1.3. Індивідуальний образ

1.1.3.1. Що таке індивідуальний образ?

1.1.3.2. Індивідуальний та універсальний образи

1.1.3.3. Індивідуальний образ і мутація

1.1.3.4. Індивідуальний	образ	і	навколишнє середовище

1.1.3.5. Гідність людської особистості

1.2.

1.2.1.2. Шімджон — це емоційний потяг

1.2.1.4. Творення Всесвіту і Шімджон

1.2.1.5. Шімджон і культура

1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія

1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів

1.2.2.4. Логос і свобода та вседозволеність

1.2.2.5. Логос та Шімджон і любов

1.2.3.1. Що таке творчість?

1.2.3.3. Творення за подобою

1.2.3.4. Творчість і частка відповідальності

1.2.3.5. Досконалість людини	й частка відповідальності

1.2.3.6. Первісна творчість і культурна діяльність

2.1.

2.2.

2.2.1. Дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.1. Що таке дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.2. Поняття єдиного цілого та новоутвореного тіла

2.2.1.3. Характеристиками дії віддавання та приймання є циклічність, гармонійність і безперешкодність

2.2.2. Чотирьохпозиційна основа та суб’єкт і об’єкт

2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?

2.2.2.2. Поняття суб’єкта й об’єкта

2.2.2.3. Ранг суб’єкта й об’єкта — різний

2.2.2.4. Кореляти і протилежності

2.2.3. Формування чотирьохпозиційної основи

2.2.3.1. Складові чотирьохпозиційної основи

2.2.3.2. Внутрішня чотирьохпозиційна основа й зовнішня чотирьохпозиційна основа

2.2.3.3. Двоступенева структура Первісного образу і двоступенева структура існування

2.2.3.4.  Типи чотирьохпозиційних основ

2.2.3.4.1.  Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.2. Зовнішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.3.2. Суб’єкт = внутрішній сонсан

2.2.3.4.3.2.1. Що таке внутрішній сонсан?

2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

2.2.3.4.3.3. Об’єкт = внутрішній хьонсан

2.2.3.4.3.3.1. Що таке внутрішній хьонсан?

2.2.3.4.3.3.2. Внутрішній хьонсан — це своєрідна (духовна) форма

2.2.3.4.3.4.  Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.1. Що таке внутрішня дія віддавання та приймання?

2.2.3.4.3.4.2. Оперування ідеями

2.2.3.4.3.4.3. Оперування ідеями — це дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.4. Типи дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.5. Мислення — це теж порівняльний тип дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром

2.2.3.4.3.5. Результат = задум

2.2.3.4.3.5.1. Що таке результат?

2.2.3.4.3.5.2. Логос як задум

2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум

2.2.3.4.3.6. Резюме пояснення внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.3.6.1. Центр у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.2. Суб’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.3. Об’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.4. Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.6.5. Результат у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.4. Зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.4.1. Що таке зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку?

2.2.3.4.4.2. Формується на базі внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.3. Будь-яке творення проходить через дві стадії чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4. Складові елементи зовнішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4.1. Суб’єкт = первісний сонсан

2.2.3.4.4.4.2. Об’єкт = первісний хьонсан

2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння

2.3.

2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

2.3.2. Початок-розділення-єдність і теза-антитеза-синтез

2.3.3. Критика теорії тези-антитези-синтезу

2.3.4. Теорія тези-антитези-синтезу і нездатність розв’язати актуальні проблеми

2.4.

2.5.

2.5.1. Що таке ідеал творення?

2.5.2. Різниця між метою творення та ідеалом творення

2.5.3. Поняття мети творення та ідеалу творення відрізняються

2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов

Розділ 2.

Примітка 1. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15905" target="_blank" rel="noreferrer noopener" >1.1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15908" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15909" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">Матеріалізм, ідеалізм та Теорія єдності з погляду монізму</a>“

Примітка 6. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 7. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15931" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 8. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15916" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.5. Шімджон і культура</a>“

Примітка 9. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15918" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15922" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.2. Логос — це Закон</a>“

Примітка 12. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15924" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 13. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 14. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 15. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15928" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.3.5. Досконалість людини й частка відповідальності</a>“

Примітка 16. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/vidnosnij-zv-yazok-mizh-sonsan-i-honsan#p-15930" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.1.1.1. Взаємодоповнювальні стосунки між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 17. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15932" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 18. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15934" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 19. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15935" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 20. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15937" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 21. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15939" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 22. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15941" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 23. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15943" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 24. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15945" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

Примітка 25. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15947" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі</a>“

Примітка 26. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15949" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром</a>“

Примітка 27. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15951" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум</a>“

Примітка 28. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15953" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 29. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15955" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 31. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15959" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння</a>“

Примітка 32. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-pochatok-rozdilennya-yednist#p-15961" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

Примітка 33. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/ideal-tvorennya#p-15963" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов</a>“

1. Традиційні докази існування Бога

1.2. Космологічний доказ

1.3. Телеологічний доказ (доказ від мети)

Приклад із природничих наук 1 (атомізм)

Приклад із природничих наук 2 (елементи)

2.1. Теорія Первісного образу та гіпотеза

[Ключові частини теорії Первісного образу]

Приклад 1: Подвійна природа Сонсан і Хьонсан

Приклад 2: Подвійна природа Янсон і Имсон

Примітка 34. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section3#p-15964" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">3.3. Абсолютний дух Гегеля</a>“

Глава 1

Як було зазначено вище, філософія Об’єднання виникла, щоб вічно допомагати людству шляхом фундаментального розв’язання всіх його складних проблем. Однак фундаментальне розв’язання таких проблем можливе лише завдяки правильному та повному розумінню атрибутів Бога.

Теорія, яка розглядає атрибути Бога, називається теорією Первісного образу. Первісний образ тут означає атрибути Бога, причинної істоти. Атрибути Бога мають аспект «форми» та функціональний аспект, який включає природу, характер, здібності тощо. Перший аспект ми називаємо «Божественним образом», а другий — «Божественною природою».

У традиційних релігіях, таких як християнство й іслам, атрибути Бога виражали по-різному, визначаючи їх як: всезнання, всемогутність, всюдисущість, найвище благо, найвища краса, найвища істина, праведність, любов, Творець, Суддя тощо. Безумовно, філософія Об’єднання підтверджує, що такі якості є серед атрибутів Бога. Однак неможливо принципово розв’язати актуальні проблеми, обмежуючись лише традиційним розумінням атрибутів Бога.

Філософія Об’єднання називає вищезгадані атрибути Бога Божественною природою. Проте важливішим аспектом Його атрибутів є Божественний образ. Він містить дуальні властивості, про які згадується в Принципі Об’єднання. Тільки маючи правильне та повне розуміння як Божественного образу, так і Божественної природи, ми зможемо фундаментально розв’язати актуальні проблеми людського життя, суспільства, історії та світу.

У філософії Об’єднання до Божественного образу належать дуальні властивості сонсан і хьонсан та янсон і имсон, а також індивідуальний образ. До Божественної природи належать Шімджон, Логос і творчість. У теорії Первісного образу зміст Божественного образу та Божественної природи буде пояснено в розділі «Зміст Первісного образу», а взаємостосунки в Божественному образі, зокрема між сонсан і хьонсан, буде розглянуто в розділі «Структура Первісного образу».

1.3.

1.3.1. Індивідуалізація універсального образу

1.3.2. Видові відмінності та індивідуальний образ

1.3.3. Індивідуальний образ і навколишнє середовище

2.1.1. Взаємопов’язане тіло з погляду структури

2.1.2. Взаємопов’язане тіло з погляду мети

2.1.3. Взаємопов’язане тіло з точки зору направленості стосунків

2.1.4. Взаємопов’язане тіло з погляду позиції

2.1.5. Матеріалістична діалектика і взаємозв’язок

2.2.1. Система індивідуальних істинних тіл у світі творіння

2.2.2. Типи суб’єкта й об’єкта

2.2.3. Дія віддавання та приймання

2.2.3.1. Взаємосвідомий тип

2.2.4. Кореляти і протилежності

2.3.2. Осьовий рух та орбітальний рух

2.3.3. Види колового руху

2.3.3.1. Основний коловий рух

а) Коловий рух у просторі

б) Коловий рух у часі (рух по спіралі)

2.3.3.2. Змінений коловий рух

а) Рух із фіксованою природою

2.3.3.3. Ментальний коловий рух

2.3.4. Рух росту і розвитку

2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток

2.3.4.2. Точка зору комунізму на розвиток

2.3.4.3. Точка зору комунізму на рух

2.4.1. Позиція	існування	з	погляду	взаємопов’язаного тіла

2.4.2. Вертикальний порядок і горизонтальний порядок

2.4.3. Порядок у Всесвіті й порядок у сім’ї

2.5.2. Цілеспрямованість і зосередженість

2.5.5. Індивідуальність і взаємопов’язаність

2.5.6. Збереження ідентичності та розвиток

Примітка 2. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/yanson-ta-imson#p-15968" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2. Янсон та имсон</a>“

Примітка 10. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15977" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.3.1. Основний коловий рух</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15979" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток</a>“

Глава 2

Онтологія — це розділ філософії, який досліджує світобудову. Онтологія розглядає загальні атрибути всіх створених Богом предметів, а також описує їхнє існування та рух. Оскільки людина як володар творіння займає у створеному світі особливе місце, їй буде присвячено окрему главу під назвою «Теорія первісної природи людини». Теорія Первісного образу говорить про Бога, тоді як онтологія роз’яснює створений Ним світ творіння і таким чином підкріплює теорію Первісного образу. Іншими словами, теорія Первісного образу є дедуктивною теорією, яка ґрунтується на Принципі Об’єднання.

Своєю чергою онтологія дозволяє з’ясувати, чи проявляються атрибути Бога, що досліджуються теорією Первісного образу, у всіх предметах творіння, і якщо так, то яким чином. Якщо можна показати, що атрибути Бога універсально проявляються в усіх предметах творіння, то істинність теорії Первісного образу стає доведеною. Тож онтологію, що вивчає предмети творіння, можна назвати теорією, яка наочно підтверджує атрибути невидимого Бога. Сучасні природничі науки досягли високого рівня розвитку. Однак здебільшого вчені розглядали світ природи суто об’єктивно, не беручи до уваги існування Бога. У розглянутих нижче онтологічних міркуваннях ми спробуємо показати, що досягнення природничих наук створили основу, на якій можна побудувати теорію, що розглядає Бога.

Згідно з Принципом Об’єднання людина була створена за образом Бога, а все суще — за подобою людини. Перш ніж створити Всесвіт, Бог уявив собі людину в образі, схожому на Свій власний. Потім, використовуючи образ людини як прототип, Бог сформував ідею створення різних предметів за подобою цього прототипу. Це називається створення за образом і подобою, а такий принцип створення називають законом подібності.

Хоча всі предмети творіння зберегли свій початковий вигляд, людина й відповідно людське суспільство втратили свою первісну природу й перейшли в аномальний стан унаслідок гріхопадіння. Отже, хай би скільки ми спостерігали за людьми та суспільствами, ми ніколи не знайдемо шляхів розв’язання їхніх проблем. Саме тому багато святих і мислителів минулого в пошуках правильного життєвого шляху людини зверталися до вивчення різноманітних аспектів світу природи. Проте вони не могли пояснити, чому світ природи дає можливість розуміння істинного шляху для людей і суспільства. Осягнення цієї істини для них було суто інтуїтивним.

1.8. Емпіризм Х’юма