1.2. Діалектика Зенона (статичний метод)

На противагу Геракліту, який стверджував, що все тече, Парменід Елейський (540?—480 до н. е.) стверджував, що буття не виникає, не зникає, не рухається та не змінюється. Наслідувач ідей Парменіда Зенон Елейський (490—430 до н. е.) заперечував рух і намагався довести, що існує лише нерухоме буття.

Зенон навів чотири докази того, що предмети, які здаються рухомими, фактично не рухаються. Один з них називається «Ахілл ніколи не наздожене черепаху». Ахілл — це герой, який відзначився подвигами в Троянській війні та мав надзвичайно швидкі ноги, але він ніколи не зможе випередити черепаху. Припустимо, черепаха стартує першою, а після того, як вона досягла певної точки, їй услід вибігає Ахілл. Поки Ахілл досягне точки, в якій була черепаха в момент його старту, черепаха просунеться трохи вперед. Коли Ахілл досягне цієї нової точки, черепаха знову просунеться трохи вперед. Отже, черепаха завжди буде попереду Ахілла.

Іншим доказом є теорія про те, що «стріла, яка летить, перебуває в спокої». Припустимо, з точки А в точку С летить стріла. При цьому між A і C стріла проходить через незліченну кількість точок B. Пройти через точку B₁, B₂, B₃... означає зупинитися на мить у цій точці. Але оскільки відстань між А і С складається з незліченної кількості точок, політ означає безперервні зупинки, тобто зупинки, які триватимуть нескінченно. Отже, стріла не рухається, а перебуває в спокої.

Метод Зенона полягав у тому, щоб прийняти твердження опонента й за допомогою запитань і відповідей виявити в них якісь суперечності, щоб викрити помилки в аргументах опонента. Арістотель назвав Зенона засновником діалектики. Діалектика Зенона намагається заперечити рух і довести, що є лише нерухоме буття, тому її можна також назвати статичним методом.