4.6. Погляди Канта на виховання

Іммануїл Кант (1724—1804) уважав, що «людина — це єдина істота, якій потрібне виховання», ³ і що «людина може стати людиною тільки шляхом виховання», ⁴ тим самим підкреслюючи його важливість. Місія виховання, за Кантом, полягає в гармонійному розвитку природних здібностей людини і вихованні людей, здатних діяти вільно й водночас дотримуватися моральних законів. Тут проглядається вплив Руссо. Кант стверджував також, що виховання не має ставити за мету пристосування людей до якогось конкретного суспільства, воно має бути більш загальним, спрямованим на вдосконалення самої людини. Таким чином, освіта має бути космополітичною.

З іншого боку, Кант визнавав, що в людській природі є радикальне зло. Він говорив, що зло виникає через підпорядкування морального закону любові до себе. Тому шляхом внутрішнього перетворення людина має поставити моральний закон вище за самолюбство, і так диктує обов’язок. Для поглядів Канта на виховання й людину характерні повага до моральності, віра в науку та благоговіння перед Богом. Згідно з Кантом, ідеальний образ людини — це «хороша людина», а мета виховання в тому, щоб удосконалювати космополітичну природу людини і, зрештою, встановити вічний мир між народами.