4.11. Комуністичний погляд на виховання

Маркс і Ленін піддавали гострій критиці виховання в капіталістичному суспільстві. Згідно з Марксом, «у капіталістичному суспільстві освітня політика спрямована на обдурювання народу, ¹⁰ а вчителі є працівниками виробництва, на якому обробляють дитячі мізки заради збагачення підприємців». ¹¹ За Леніним, капіталістична освіта є «інструментом класового панування буржуазії» ¹² і має на меті виховати «покірних і спритних слуг буржуазії, виконавців волі капіталу, рабів капіталу». ¹³ На противагу вихованню в капіталістичному суспільстві, у соціалістичному суспільстві, згідно з Леніним, «школи мають стати інструментом диктатури пролетаріату», ¹⁴ а «вчителі повинні стати солдатами, які впроваджують дух комунізму в маси робітників». ¹⁵

Мета комуністичного виховання в СРСР, описана в передмові до «Закону про народну освіту» (1973 р.), сформульована таким чином: «Метою народної освіти в СРСР є підготовка високоосвічених, всебічно розвинених активних будівників комуністичного суспільства, вихованих на ідеях марксизму-ленінізму в дусі поваги до радянських законів і соціалістичного правопорядку, комуністичного ставлення до праці». ¹⁶ Тобто мета освіти полягає у вихованні людей, відданих ідеї будівництва комуністичного суспільства. Ідеальний образ людини — «всебічно розвинена людина». ¹⁷

Яким же є зміст комуністичного виховання? Поперше, воно надає великого значення загальній технічній освіті (або «політехнізму»), на противагу індивідуальній технічній освіті. Стверджується, що загальна технічна освіта мусить бути пов’язана з працею. Крім того, ґрунтуючись на твердженні, що в соціалістичному суспільстві немає конфлікту інтересів між індивідами та групами і що не може бути індивідів поза групами, відстоюється потреба колективістського виховання. Загальну технічну освіту систематизувала Н. К. Крупська (1869—1939), а колективістське виховання систематизував А. С. Макаренко (1888—1939).