4.3. Погляди на виховання в епоху Ренесансу

В епоху Ренесансу було зламано богоцентричний світогляд, у якому послух та утримання вважали найвищими чеснотами, і виник гуманізм — людиноцентричний світогляд, у якому цінувалася людська гідність. Головним представником гуманістичного погляду на виховання був Еразм Роттердамський (1466—1515). Він стверджував, що мета виховання полягає в тому, щоб допомогти людям, вільним від природи, досягти повного розвитку їхньої людської природи й набути багату індивідуальну культуру.

Еразм Роттердамський особливо вирізняв гуманітарні аспекти виховання, як-от літературу, витончені мистецтва, науку тощо. Він також захоплювався фізичним вихованням, яким нехтували в середні віки. Ідеальний образ людини епохи Ренесансу — це «сильна і всебічно освічена людина», у якої розум і тіло гармонійно розвинені. Ідею Еразма Роттердамського про повернення до первісної людської природи успадкували Ян Амос Коменський та Жан-Жак Руссо.