Розділ	1.

Розділ 2.

Розділ 3.

Розділ 4.

Розділ 5.

For Johann A. Comenius (1592-1670), the ultimate purpose of human life was to become united with God and obtain eternal bliss in the life after death, with life here on earth being the preparation for life after death. For that purpose, everyone should (1) know all things, (2) become a person who can control things as well as oneself, and (3) become like the image of God. He advocated the necessity of three kinds of education: intellectual education, moral education, and religious education. To teach “all things to all men” was the theme of Comenius’ theory of education, which was called pansophia. <a href="/en/ut/chapter5/note/the-main-theme-of-comenius-theory-of-education" class="ut-tip-link" data-ut-tip="Comenius gave the following subtitle to his book The Great Didactic (大敎授學)..." target="_blank" >1</a>

According to Comenius, the character to be achieved through education is naturally inherent in human beings, and it is the role of education to draw out this natural gift, namely, “nature.” Comenius said that originally parents are responsible for education, but should they become unable to do it, schools would become necessary to replace them.

The image of the ideal person, according to Comenius, was that of a “pansophist,” or a person who has learned all knowledge concerning God, nature, and human beings. The purpose of education is to raise practical Christians who have learned everything knowable, and to realize the peaceful unification of the world through Christianity.

코메니우스(J. A. Comenius, 1592～1670)에 있어서 인생(人生)의 구극(究極, 궁극)의 이상은 하나님과 하나가 되어 내세(來世)에 영원한 행복을 얻는 것이며, 현세(現世)의 생활은 그 준비였다. 그러기 위해서 인간은 첫째, 모든 사물을 알고 둘째, 사물 및 자기를 통제할 줄 아는 자(者)가 되며 셋째, 하나님을 닮은 모습이 되지 않으면 안 된다고 하면서 지적교육(知的敎育), 도덕적교육(道德的敎育), 종교적교육(宗敎的敎育)의 3교육(三敎育)의 필요성을 역설(力說)하였다. 모든 사람에게 모든것을 가르치는 것이 코메니우스의 교육론의 주제였기 때문에 그의 교육사상을 범지주의(汎知主義; pansophism)1)라고 불리운다.

코메니우스는 이러한 교육이 달성(達成)되는 소질이 본래 인간에게 내재(內在)하고 있으며, 이 내재(內在)하는 소질(素質), 즉 자연(自然)을 이끌어 내는 것이 교육의 역할이라고 생각하였다. 코메니우스는 또 교육은 본래 부모가 책임을 져야 하지만, 그렇게 안될 경우에 부모를 대신해서 학교가 필요하다고 하였다.

코메니우스에 의하면, 이상적(理想的) 인간상(像)은 하나님과 자연과 인간에 관한 참된 지식의 모든 것을 아는 범지인(汎知人)이며, 교육의 목적은 모든 것을 아는 실천적인 그리스도人을 육성하여 기독교에 의한 세계의 평화(平和)통일을 실현하는 것이었다.

4.4.

Для Яна Амоса Коменського (1592—1670) найвища мета людського життя полягала в тому, щоб досягти єднання з Богом і отримати вічне блаженство в житті після смерті. При цьому життя тут, на землі, сприймалося як підготовка до потойбіччя. Для цього людина мала: 1) пізнати все творіння; 2) стати людиною, здатною керувати собою і творінням; 3) стати подібною до Бога. Коменський заявляв про необхідність трьох видів виховання: інтелектуального, морального і релігійного. Головною темою теорії виховання Коменського було «усі повинні бути навчені всього», тому його філософія виховання називається пансофія. <a href="/ut/chapter5/prymitka/golovna-tema-teoriyi-vihovannya-komenskogo" class="ut-tip-link" data-ut-tip="Коменський дав такий підзаголовок до своєї книги..." target="_blank" >1</a>

Згідно з Коменським, задатки, які повинні бути розвинені через виховання, природно закладені в людині, й роль виховання в тому, щоб виявити ці природні задатки, тобто «природу». Коменський говорив, що початково батьки відповідають за виховання, але в разі коли це неможливо, їх має замінити школа.

Ідеальний образ людини, згідно з Коменським, — це пансофіст, тобто людина, котра вивчила всю мудрість стосовно Бога, природи та людей. Мета освіти полягає в тому, щоб виховати практичних християн, які отримали всі доступні знання, та здійснити мирне об’єднання світу на основі християнства.

Глава 5

1.1.

1.1.1.1. Сонсан (первісний сонсан)

1.1.1.1.1. Первісний сонсан і предмети творіння

1.1.1.1.2. Внутрішня структура первісного сонсан

в) Принципове та біблійне обґрунтування «внутрішнього хьонсан»

1.1.1.2 Хьонсан (первісний хьонсан)

1.1.1.2.1. Первісний хьонсан і предмети творіння

1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука

1.1.1.2.3. Первісний хьонсан та енергія

1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан

1.1.2.1. Янсон та имсон також є дуальними властивостями

1.1.2.2. Зв’язок між янсон та имсон і чоловіком та жінкою

1.1.2.3. Янсон та имсон як атрибути сонсан і хьонсан та розв’язання актуальних проблем

1.1.3. Індивідуальний образ

1.1.3.1. Що таке індивідуальний образ?

1.1.3.2. Індивідуальний та універсальний образи

1.1.3.3. Індивідуальний образ і мутація

1.1.3.4. Індивідуальний	образ	і	навколишнє середовище

1.1.3.5. Гідність людської особистості

1.2.

1.2.1.2. Шімджон — це емоційний потяг

1.2.1.4. Творення Всесвіту і Шімджон

1.2.1.5. Шімджон і культура

1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія

1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів

1.2.2.4. Логос і свобода та вседозволеність

1.2.2.5. Логос та Шімджон і любов

1.2.3.1. Що таке творчість?

1.2.3.3. Творення за подобою

1.2.3.4. Творчість і частка відповідальності

1.2.3.5. Досконалість людини	й частка відповідальності

1.2.3.6. Первісна творчість і культурна діяльність

Розділ 1.

2.1.

2.2.

2.2.1. Дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.1. Що таке дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.2. Поняття єдиного цілого та новоутвореного тіла

2.2.1.3. Характеристиками дії віддавання та приймання є циклічність, гармонійність і безперешкодність

2.2.2. Чотирьохпозиційна основа та суб’єкт і об’єкт

2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?

2.2.2.2. Поняття суб’єкта й об’єкта

2.2.2.3. Ранг суб’єкта й об’єкта — різний

2.2.2.4. Кореляти і протилежності

2.2.3. Формування чотирьохпозиційної основи

2.2.3.1. Складові чотирьохпозиційної основи

2.2.3.2. Внутрішня чотирьохпозиційна основа й зовнішня чотирьохпозиційна основа

2.2.3.3. Двоступенева структура Первісного образу і двоступенева структура існування

2.2.3.4.  Типи чотирьохпозиційних основ

2.2.3.4.1.  Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.2. Зовнішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.3.2. Суб’єкт = внутрішній сонсан

2.2.3.4.3.2.1. Що таке внутрішній сонсан?

2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

2.2.3.4.3.3. Об’єкт = внутрішній хьонсан

2.2.3.4.3.3.1. Що таке внутрішній хьонсан?

2.2.3.4.3.3.2. Внутрішній хьонсан — це своєрідна (духовна) форма

2.2.3.4.3.4.  Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.1. Що таке внутрішня дія віддавання та приймання?

2.2.3.4.3.4.2. Оперування ідеями

2.2.3.4.3.4.3. Оперування ідеями — це дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.4. Типи дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.5. Мислення — це теж порівняльний тип дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром

2.2.3.4.3.5. Результат = задум

2.2.3.4.3.5.1. Що таке результат?

2.2.3.4.3.5.2. Логос як задум

2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум

2.2.3.4.3.6. Резюме пояснення внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.3.6.1. Центр у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.2. Суб’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.3. Об’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.4. Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.6.5. Результат у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.4. Зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.4.1. Що таке зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку?

2.2.3.4.4.2. Формується на базі внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.3. Будь-яке творення проходить через дві стадії чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4. Складові елементи зовнішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4.1. Суб’єкт = первісний сонсан

2.2.3.4.4.4.2. Об’єкт = первісний хьонсан

2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння

2.3.

2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

2.3.2. Початок-розділення-єдність і теза-антитеза-синтез

2.3.3. Критика теорії тези-антитези-синтезу

2.3.4. Теорія тези-антитези-синтезу і нездатність розв’язати актуальні проблеми

2.4.

2.5.

2.5.1. Що таке ідеал творення?

2.5.2. Різниця між метою творення та ідеалом творення

2.5.3. Поняття мети творення та ідеалу творення відрізняються

2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов

Примітка 1. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15905" target="_blank" rel="noreferrer noopener" >1.1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15908" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15909" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">Матеріалізм, ідеалізм та Теорія єдності з погляду монізму</a>“

Примітка 6. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 7. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15931" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 8. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15916" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.5. Шімджон і культура</a>“

Примітка 9. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15918" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15922" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.2. Логос — це Закон</a>“

Примітка 12. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15924" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 13. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 14. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 15. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15928" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.3.5. Досконалість людини й частка відповідальності</a>“

Примітка 16. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/vidnosnij-zv-yazok-mizh-sonsan-i-honsan#p-15930" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.1.1.1. Взаємодоповнювальні стосунки між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 17. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15932" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 18. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15934" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 19. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15935" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 20. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15937" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 21. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15939" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 22. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15941" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 23. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15943" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 24. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15945" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

Примітка 25. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15947" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі</a>“

Примітка 26. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15949" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром</a>“

Примітка 27. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15951" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум</a>“

Примітка 28. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15953" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 29. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15955" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 31. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15959" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння</a>“

Примітка 32. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-pochatok-rozdilennya-yednist#p-15961" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

Примітка 33. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/ideal-tvorennya#p-15963" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов</a>“

1. Традиційні докази існування Бога

1.2. Космологічний доказ

1.3. Телеологічний доказ (доказ від мети)

Приклад із природничих наук 1 (атомізм)

Приклад із природничих наук 2 (елементи)

2.1. Теорія Первісного образу та гіпотеза

[Ключові частини теорії Первісного образу]

Приклад 1: Подвійна природа Сонсан і Хьонсан

Приклад 2: Подвійна природа Янсон і Имсон

Примітка 34. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section3#p-15964" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">3.3. Абсолютний дух Гегеля</a>“

Глава 1

Як було зазначено вище, філософія Об’єднання виникла, щоб вічно допомагати людству шляхом фундаментального розв’язання всіх його складних проблем. Однак фундаментальне розв’язання таких проблем можливе лише завдяки правильному та повному розумінню атрибутів Бога.

Теорія, яка розглядає атрибути Бога, називається теорією Первісного образу. Первісний образ тут означає атрибути Бога, причинної істоти. Атрибути Бога мають аспект «форми» та функціональний аспект, який включає природу, характер, здібності тощо. Перший аспект ми називаємо «Божественним образом», а другий — «Божественною природою».

У традиційних релігіях, таких як християнство й іслам, атрибути Бога виражали по-різному, визначаючи їх як: всезнання, всемогутність, всюдисущість, найвище благо, найвища краса, найвища істина, праведність, любов, Творець, Суддя тощо. Безумовно, філософія Об’єднання підтверджує, що такі якості є серед атрибутів Бога. Однак неможливо принципово розв’язати актуальні проблеми, обмежуючись лише традиційним розумінням атрибутів Бога.

Філософія Об’єднання називає вищезгадані атрибути Бога Божественною природою. Проте важливішим аспектом Його атрибутів є Божественний образ. Він містить дуальні властивості, про які згадується в Принципі Об’єднання. Тільки маючи правильне та повне розуміння як Божественного образу, так і Божественної природи, ми зможемо фундаментально розв’язати актуальні проблеми людського життя, суспільства, історії та світу.

У філософії Об’єднання до Божественного образу належать дуальні властивості сонсан і хьонсан та янсон і имсон, а також індивідуальний образ. До Божественної природи належать Шімджон, Логос і творчість. У теорії Первісного образу зміст Божественного образу та Божественної природи буде пояснено в розділі «Зміст Первісного образу», а взаємостосунки в Божественному образі, зокрема між сонсан і хьонсан, буде розглянуто в розділі «Структура Первісного образу».

1.3.

1.3.1. Індивідуалізація універсального образу

1.3.2. Видові відмінності та індивідуальний образ

1.3.3. Індивідуальний образ і навколишнє середовище

2.1.1. Взаємопов’язане тіло з погляду структури

2.1.2. Взаємопов’язане тіло з погляду мети

2.1.3. Взаємопов’язане тіло з точки зору направленості стосунків

2.1.4. Взаємопов’язане тіло з погляду позиції

2.1.5. Матеріалістична діалектика і взаємозв’язок

2.2.1. Система індивідуальних істинних тіл у світі творіння

2.2.2. Типи суб’єкта й об’єкта

2.2.3. Дія віддавання та приймання

2.2.3.1. Взаємосвідомий тип

2.2.4. Кореляти і протилежності

2.3.2. Осьовий рух та орбітальний рух

2.3.3. Види колового руху

2.3.3.1. Основний коловий рух

а) Коловий рух у просторі

б) Коловий рух у часі (рух по спіралі)

2.3.3.2. Змінений коловий рух

а) Рух із фіксованою природою

2.3.3.3. Ментальний коловий рух

2.3.4. Рух росту і розвитку

2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток

2.3.4.2. Точка зору комунізму на розвиток

2.3.4.3. Точка зору комунізму на рух

2.4.1. Позиція	існування	з	погляду	взаємопов’язаного тіла

2.4.2. Вертикальний порядок і горизонтальний порядок

2.4.3. Порядок у Всесвіті й порядок у сім’ї

2.5.2. Цілеспрямованість і зосередженість

2.5.5. Індивідуальність і взаємопов’язаність

2.5.6. Збереження ідентичності та розвиток

Примітка 2. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/yanson-ta-imson#p-15968" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2. Янсон та имсон</a>“

Примітка 10. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15977" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.3.1. Основний коловий рух</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15979" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток</a>“

Глава 2

Онтологія — це розділ філософії, який досліджує світобудову. Онтологія розглядає загальні атрибути всіх створених Богом предметів, а також описує їхнє існування та рух. Оскільки людина як володар творіння займає у створеному світі особливе місце, їй буде присвячено окрему главу під назвою «Теорія первісної природи людини». Теорія Первісного образу говорить про Бога, тоді як онтологія роз’яснює створений Ним світ творіння і таким чином підкріплює теорію Первісного образу. Іншими словами, теорія Первісного образу є дедуктивною теорією, яка ґрунтується на Принципі Об’єднання.

Своєю чергою онтологія дозволяє з’ясувати, чи проявляються атрибути Бога, що досліджуються теорією Первісного образу, у всіх предметах творіння, і якщо так, то яким чином. Якщо можна показати, що атрибути Бога універсально проявляються в усіх предметах творіння, то істинність теорії Первісного образу стає доведеною. Тож онтологію, що вивчає предмети творіння, можна назвати теорією, яка наочно підтверджує атрибути невидимого Бога. Сучасні природничі науки досягли високого рівня розвитку. Однак здебільшого вчені розглядали світ природи суто об’єктивно, не беручи до уваги існування Бога. У розглянутих нижче онтологічних міркуваннях ми спробуємо показати, що досягнення природничих наук створили основу, на якій можна побудувати теорію, що розглядає Бога.

Згідно з Принципом Об’єднання людина була створена за образом Бога, а все суще — за подобою людини. Перш ніж створити Всесвіт, Бог уявив собі людину в образі, схожому на Свій власний. Потім, використовуючи образ людини як прототип, Бог сформував ідею створення різних предметів за подобою цього прототипу. Це називається створення за образом і подобою, а такий принцип створення називають законом подібності.

Хоча всі предмети творіння зберегли свій початковий вигляд, людина й відповідно людське суспільство втратили свою первісну природу й перейшли в аномальний стан унаслідок гріхопадіння. Отже, хай би скільки ми спостерігали за людьми та суспільствами, ми ніколи не знайдемо шляхів розв’язання їхніх проблем. Саме тому багато святих і мислителів минулого в пошуках правильного життєвого шляху людини зверталися до вивчення різноманітних аспектів світу природи. Проте вони не могли пояснити, чому світ природи дає можливість розуміння істинного шляху для людей і суспільства. Осягнення цієї істини для них було суто інтуїтивним.

Згідно з Принципом Об’єднання всі предмети було створено за первісним образом та подобою людини. Тому філософія Об’єднання відстоює позицію, за якою пізнання початкового стану людини та суспільства можливе шляхом дослідження природи. У теорії Перісного образу пояснювалося, що правильне розуміння Бога — це ключ до розв’язання проблем індивіда й суспільства. І якщо правильне розуміння атрибутів Бога є першим критерієм для розв’язання проблем, то правильне розуміння атрибутів творіння є другим критерієм. Таким чином, онтологія є одним із ключових розділів філософії для розв’язання актуальних проблем.

4.4. Погляди Коменського на виховання