Розділ	1.

Розділ 2.

Розділ 3.

Розділ 4.

Розділ 5.

Jean-Jacques Rousseau (1712-78) in the Enlightenment Age wrote an educational novel entitled Émile, in which he said, “God makes all things good; man meddles with them and they become evil.” <a class="ut-tip-link" data-ut-tip="J. J. Rousseau, trans. Barbara Foxley, Ēmile (London: L.M. Dent & Sons Ltd., 1974), 5." >2</a> Thus, he insisted on educating children in a natural way. He asserted that since man possesses an inherent “natural goodness,” his “nature” should be developed as it exists originally.

Education, as advocated by Rousseau, should aim to develop people naturally through eliminating the factors that obstruct the development of their natural gifts, such as indoctrination by the established system of culture and by moral and religious teachings. Yet, in reality, “natural man” in the state of nature would not be well-suited to the existing fallen society. Concerning this point, he said that in the ideal republican society, the individual as a “natural man” and the individual as a citizen of society would get along well. Thus, he also advocated the necessity for educating people so that they can become full-fledged members of society.

The image of the ideal person in Rousseau’s theory of education was that of a “natural man,” and the purpose of education, in his view, was to nurture this “natural man” and realize an ideal republican society, in which this “natural man” would become a citizen. Rousseau’s theory of education was inherited by Kant, Pestalozzi, Herbart, Dewey, and others.

계몽시대(啓蒙時代)의 인물(人物)인 루소(J. J. Rousseau, 1712～1778)는 에밀이라는 교육소설을 저술(著述)하고, (인간은) 만물을 만드는 者(창조주(創造主))의 손을 떠날 때는 모든 것이 선(善)하지만 인간의 손에 넘어오면서 모든 것이 악(惡)하게 된다.'2)고 하면서 자식을 자연 그대로 교육할 것을 주장하였다. 즉, 인간은 본래 내재(內在)하는 자연의 선성(善性)을 가지고 있으므로 그것을 그대로의 모습으로 개발해야 한다고 力說하였다.

인간의 자연능력의 개발에 방해가 되는 요인-기성(旣成)의 체계적(體系的) 문화나 도덕적(道德的)?종교적(宗敎的) 관념의 주입(注入)-을 제거하면서 인간을 자연 그대로 성장시켜 간다는 것이 루소가 주장하는 교육이다. 그런데 현실의 타락한 사회에서 자연 그대로의 인간은 사회에 적응하지 못한다. 그러나 이상적(理想的)인 공화제사회(共和制社會)에서는 자연 그대로의 인간과 사회속의 시민이 양립(兩立)한다고 생각하고, 사회인(社會人) 교육(敎育)의 필연성도 주장했다.

루소의 교육관(敎育觀) 서의 이상적 인간상(像)은, 자연인(自然人)이며, 교육의 목적은 자연인을 육성하고, 자연인이 시민이 되는 이상적(理想的)인 공화제사회(共和制社會)를 실현하는 것이었다. 루소의 교육관은 칸트, 페스탈로치, 헤르바르트, 듀이 등으로 계승되어 갔다.

4.5.

В епоху Просвітництва Жан-Жак Руссо (1712—1778) написав педагогічний роман «Еміль, або Про виховання», в якому мовилося, що «Бог робить усі речі добрими, але людина встромляє в них свій ніс і перетворює на зло». <a class="ut-tip-link" data-ut-tip="J. J. Rousseau, trans. Barbara Foxley, Émile. London: L.M. Dent & Sons Ltd., 1974. P. 5." >2</a> Тому Руссо наполягав на вихованні дітей природним шляхом. Іншими словами, стверджував, що, оскільки людині властива «природна доброта», її слід розвивати в її первісному вигляді.

Освіта, за Руссо, полягає в тому, щоб природно виховувати людей, усуваючи чинники, що заважають розвитку їхніх природних здібностей: усталену системну культуру та навіяні моральні й релігійні ідеї. Однак людина у своєму природному стані не вписується в існуюче грішне суспільство. Щодо цього Руссо вважав, що в ідеальному республіканському суспільстві «природні люди» і громадяни суспільства зможуть співіснувати. Тому він також відстоював потребу соціального виховання.

Ідеальний образ людини в теорії виховання Руссо — це «природна людина», а мета виховання, за його поглядами, полягала в тому, щоб виховати «природну людину» й реалізувати ідеальне республіканське суспільство, в якому «природна людина» стане громадянином. Погляди Руссо на виховання успадкували Іммануїл Кант, Йоганн Песталоцці, Йоганн Гербарт, Джон Дьюї та ін.

Глава 5

1.1.

1.1.1.1. Сонсан (первісний сонсан)

1.1.1.1.1. Первісний сонсан і предмети творіння

1.1.1.1.2. Внутрішня структура первісного сонсан

в) Принципове та біблійне обґрунтування «внутрішнього хьонсан»

1.1.1.2 Хьонсан (первісний хьонсан)

1.1.1.2.1. Первісний хьонсан і предмети творіння

1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука

1.1.1.2.3. Первісний хьонсан та енергія

1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан

1.1.2.1. Янсон та имсон також є дуальними властивостями

1.1.2.2. Зв’язок між янсон та имсон і чоловіком та жінкою

1.1.2.3. Янсон та имсон як атрибути сонсан і хьонсан та розв’язання актуальних проблем

1.1.3. Індивідуальний образ

1.1.3.1. Що таке індивідуальний образ?

1.1.3.2. Індивідуальний та універсальний образи

1.1.3.3. Індивідуальний образ і мутація

1.1.3.4. Індивідуальний	образ	і	навколишнє середовище

1.1.3.5. Гідність людської особистості

1.2.

1.2.1.2. Шімджон — це емоційний потяг

1.2.1.4. Творення Всесвіту і Шімджон

1.2.1.5. Шімджон і культура

1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія

1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів

1.2.2.4. Логос і свобода та вседозволеність

1.2.2.5. Логос та Шімджон і любов

1.2.3.1. Що таке творчість?

1.2.3.3. Творення за подобою

1.2.3.4. Творчість і частка відповідальності

1.2.3.5. Досконалість людини	й частка відповідальності

1.2.3.6. Первісна творчість і культурна діяльність

Розділ 1.

2.1.

2.2.

2.2.1. Дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.1. Що таке дія віддавання та приймання між сонсан і хьонсан

2.2.1.2. Поняття єдиного цілого та новоутвореного тіла

2.2.1.3. Характеристиками дії віддавання та приймання є циклічність, гармонійність і безперешкодність

2.2.2. Чотирьохпозиційна основа та суб’єкт і об’єкт

2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?

2.2.2.2. Поняття суб’єкта й об’єкта

2.2.2.3. Ранг суб’єкта й об’єкта — різний

2.2.2.4. Кореляти і протилежності

2.2.3. Формування чотирьохпозиційної основи

2.2.3.1. Складові чотирьохпозиційної основи

2.2.3.2. Внутрішня чотирьохпозиційна основа й зовнішня чотирьохпозиційна основа

2.2.3.3. Двоступенева структура Первісного образу і двоступенева структура існування

2.2.3.4.  Типи чотирьохпозиційних основ

2.2.3.4.1.  Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.2. Зовнішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність

2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.3.2. Суб’єкт = внутрішній сонсан

2.2.3.4.3.2.1. Що таке внутрішній сонсан?

2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

2.2.3.4.3.3. Об’єкт = внутрішній хьонсан

2.2.3.4.3.3.1. Що таке внутрішній хьонсан?

2.2.3.4.3.3.2. Внутрішній хьонсан — це своєрідна (духовна) форма

2.2.3.4.3.4.  Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.1. Що таке внутрішня дія віддавання та приймання?

2.2.3.4.3.4.2. Оперування ідеями

2.2.3.4.3.4.3. Оперування ідеями — це дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.4. Типи дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.5. Мислення — це теж порівняльний тип дії віддавання та приймання

2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром

2.2.3.4.3.5. Результат = задум

2.2.3.4.3.5.1. Що таке результат?

2.2.3.4.3.5.2. Логос як задум

2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум

2.2.3.4.3.6. Резюме пояснення внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.3.6.1. Центр у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.2. Суб’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.3. Об’єкт у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.3.6.4. Внутрішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.3.6.5. Результат у внутрішній чотирьохпозиційній основі для розвитку

2.2.3.4.4. Зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку

2.2.3.4.4.1. Що таке зовнішня чотирьохпозиційна основа для розвитку?

2.2.3.4.4.2. Формується на базі внутрішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.3. Будь-яке творення проходить через дві стадії чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4. Складові елементи зовнішньої чотирьохпозиційної основи для розвитку

2.2.3.4.4.4.1. Суб’єкт = первісний сонсан

2.2.3.4.4.4.2. Об’єкт = первісний хьонсан

2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання

2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння

2.3.

2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

2.3.2. Початок-розділення-єдність і теза-антитеза-синтез

2.3.3. Критика теорії тези-антитези-синтезу

2.3.4. Теорія тези-антитези-синтезу і нездатність розв’язати актуальні проблеми

2.4.

2.5.

2.5.1. Що таке ідеал творення?

2.5.2. Різниця між метою творення та ідеалом творення

2.5.3. Поняття мети творення та ідеалу творення відрізняються

2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов

Примітка 1. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15905" target="_blank" rel="noreferrer noopener" >1.1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15908" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.2.2. Первісний хьонсан і наука</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15909" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">Матеріалізм, ідеалізм та Теорія єдності з погляду монізму</a>“

Примітка 6. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15912" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 7. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvennyy-obraz#p-15931" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 8. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15916" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.5. Шімджон і культура</a>“

Примітка 9. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15918" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.1.6. Шімджон і первісна енергія</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15922" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.2. Логос — це Закон</a>“

Примітка 12. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15924" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 13. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 14. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15926" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів</a>“

Примітка 15. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section1/bozhestvenna-pryroda#p-15928" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2.3.5. Досконалість людини й частка відповідальності</a>“

Примітка 16. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/vidnosnij-zv-yazok-mizh-sonsan-i-honsan#p-15930" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.1.1.1. Взаємодоповнювальні стосунки між сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 17. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15932" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 18. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15934" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 19. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15935" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.2.1. Що таке чотирьохпозиційна основа?</a>“

Примітка 20. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15937" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 21. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15939" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.1. Внутрішня чотирьохпозиційна основа, що зберігає ідентичність</a>“

Примітка 22. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15941" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 23. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15943" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3. Внутрішня чотирьохпозиційна основа для розвитку</a>“

Примітка 24. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15945" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі

Примітка 25. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15947" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.2.2. Внутрішній сонсан — це єдність фізичної і духовної душі</a>“

Примітка 26. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15949" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.4.6. Мета є центром</a>“

Примітка 27. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15951" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.3.5.3. Логос — це задум</a>“

Примітка 28. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15953" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 29. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15955" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.3. Зовнішня дія віддавання та приймання</a>“

Примітка 31. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-viddavannya-ta-prijmannya-i-chotirohpoziczijna-osnova#p-15959" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.2.3.4.4.4.4. Результат = предмет творіння</a>“

Примітка 32. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/diya-pochatok-rozdilennya-yednist#p-15961" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.1. Що таке дія початок-розділення-єдність?

Примітка 33. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section2/ideal-tvorennya#p-15963" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.5.4. Ідеалом творення є стан, у якому повністю реалізовано Божу любов</a>“

1. Традиційні докази існування Бога

1.2. Космологічний доказ

1.3. Телеологічний доказ (доказ від мети)

Приклад із природничих наук 1 (атомізм)

Приклад із природничих наук 2 (елементи)

2.1. Теорія Первісного образу та гіпотеза

[Ключові частини теорії Первісного образу]

Приклад 1: Подвійна природа Сонсан і Хьонсан

Приклад 2: Подвійна природа Янсон і Имсон

Примітка 34. До розділу “<a href="/ut/chapter1/section3#p-15964" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">3.3. Абсолютний дух Гегеля</a>“

Глава 1

Як було зазначено вище, філософія Об’єднання виникла, щоб вічно допомагати людству шляхом фундаментального розв’язання всіх його складних проблем. Однак фундаментальне розв’язання таких проблем можливе лише завдяки правильному та повному розумінню атрибутів Бога.

Теорія, яка розглядає атрибути Бога, називається теорією Первісного образу. Первісний образ тут означає атрибути Бога, причинної істоти. Атрибути Бога мають аспект «форми» та функціональний аспект, який включає природу, характер, здібності тощо. Перший аспект ми називаємо «Божественним образом», а другий — «Божественною природою».

У традиційних релігіях, таких як християнство й іслам, атрибути Бога виражали по-різному, визначаючи їх як: всезнання, всемогутність, всюдисущість, найвище благо, найвища краса, найвища істина, праведність, любов, Творець, Суддя тощо. Безумовно, філософія Об’єднання підтверджує, що такі якості є серед атрибутів Бога. Однак неможливо принципово розв’язати актуальні проблеми, обмежуючись лише традиційним розумінням атрибутів Бога.

Філософія Об’єднання називає вищезгадані атрибути Бога Божественною природою. Проте важливішим аспектом Його атрибутів є Божественний образ. Він містить дуальні властивості, про які згадується в Принципі Об’єднання. Тільки маючи правильне та повне розуміння як Божественного образу, так і Божественної природи, ми зможемо фундаментально розв’язати актуальні проблеми людського життя, суспільства, історії та світу.

У філософії Об’єднання до Божественного образу належать дуальні властивості сонсан і хьонсан та янсон і имсон, а також індивідуальний образ. До Божественної природи належать Шімджон, Логос і творчість. У теорії Первісного образу зміст Божественного образу та Божественної природи буде пояснено в розділі «Зміст Первісного образу», а взаємостосунки в Божественному образі, зокрема між сонсан і хьонсан, буде розглянуто в розділі «Структура Первісного образу».

1.3.

1.3.1. Індивідуалізація універсального образу

1.3.2. Видові відмінності та індивідуальний образ

1.3.3. Індивідуальний образ і навколишнє середовище

2.1.1. Взаємопов’язане тіло з погляду структури

2.1.2. Взаємопов’язане тіло з погляду мети

2.1.3. Взаємопов’язане тіло з точки зору направленості стосунків

2.1.4. Взаємопов’язане тіло з погляду позиції

2.1.5. Матеріалістична діалектика і взаємозв’язок

2.2.1. Система індивідуальних істинних тіл у світі творіння

2.2.2. Типи суб’єкта й об’єкта

2.2.3. Дія віддавання та приймання

2.2.3.1. Взаємосвідомий тип

2.2.4. Кореляти і протилежності

2.3.2. Осьовий рух та орбітальний рух

2.3.3. Види колового руху

2.3.3.1. Основний коловий рух

а) Коловий рух у просторі

б) Коловий рух у часі (рух по спіралі)

2.3.3.2. Змінений коловий рух

а) Рух із фіксованою природою

2.3.3.3. Ментальний коловий рух

2.3.4. Рух росту і розвитку

2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток

2.3.4.2. Точка зору комунізму на розвиток

2.3.4.3. Точка зору комунізму на рух

2.4.1. Позиція	існування	з	погляду	взаємопов’язаного тіла

2.4.2. Вертикальний порядок і горизонтальний порядок

2.4.3. Порядок у Всесвіті й порядок у сім’ї

2.5.2. Цілеспрямованість і зосередженість

2.5.5. Індивідуальність і взаємопов’язаність

2.5.6. Збереження ідентичності та розвиток

Примітка 2. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 3. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 4. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/sonsan-i-honsan#p-15967" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.1. Сонсан і хьонсан</a>“

Примітка 5. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section1/yanson-ta-imson#p-15968" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">1.2. Янсон та имсон</a>“

Примітка 10. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15977" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.3.1. Основний коловий рух</a>“

Примітка 11. До розділу “<a href="/ut/chapter2/section2/forma-isnuvannya#p-15979" target="_blank" rel="noreferrer noopener" class="__mPS2id">2.3.4.1. Точка зору філософії Об’єднання на розвиток</a>“

Глава 2

Онтологія — це розділ філософії, який досліджує світобудову. Онтологія розглядає загальні атрибути всіх створених Богом предметів, а також описує їхнє існування та рух. Оскільки людина як володар творіння займає у створеному світі особливе місце, їй буде присвячено окрему главу під назвою «Теорія первісної природи людини». Теорія Первісного образу говорить про Бога, тоді як онтологія роз’яснює створений Ним світ творіння і таким чином підкріплює теорію Первісного образу. Іншими словами, теорія Первісного образу є дедуктивною теорією, яка ґрунтується на Принципі Об’єднання.

Своєю чергою онтологія дозволяє з’ясувати, чи проявляються атрибути Бога, що досліджуються теорією Первісного образу, у всіх предметах творіння, і якщо так, то яким чином. Якщо можна показати, що атрибути Бога універсально проявляються в усіх предметах творіння, то істинність теорії Первісного образу стає доведеною. Тож онтологію, що вивчає предмети творіння, можна назвати теорією, яка наочно підтверджує атрибути невидимого Бога. Сучасні природничі науки досягли високого рівня розвитку. Однак здебільшого вчені розглядали світ природи суто об’єктивно, не беручи до уваги існування Бога. У розглянутих нижче онтологічних міркуваннях ми спробуємо показати, що досягнення природничих наук створили основу, на якій можна побудувати теорію, що розглядає Бога.

Згідно з Принципом Об’єднання людина була створена за образом Бога, а все суще — за подобою людини. Перш ніж створити Всесвіт, Бог уявив собі людину в образі, схожому на Свій власний. Потім, використовуючи образ людини як прототип, Бог сформував ідею створення різних предметів за подобою цього прототипу. Це називається створення за образом і подобою, а такий принцип створення називають законом подібності.

Хоча всі предмети творіння зберегли свій початковий вигляд, людина й відповідно людське суспільство втратили свою первісну природу й перейшли в аномальний стан унаслідок гріхопадіння. Отже, хай би скільки ми спостерігали за людьми та суспільствами, ми ніколи не знайдемо шляхів розв’язання їхніх проблем. Саме тому багато святих і мислителів минулого в пошуках правильного життєвого шляху людини зверталися до вивчення різноманітних аспектів світу природи. Проте вони не могли пояснити, чому світ природи дає можливість розуміння істинного шляху для людей і суспільства. Осягнення цієї істини для них було суто інтуїтивним.

Згідно з Принципом Об’єднання всі предмети було створено за первісним образом та подобою людини. Тому філософія Об’єднання відстоює позицію, за якою пізнання початкового стану людини та суспільства можливе шляхом дослідження природи. У теорії Перісного образу пояснювалося, що правильне розуміння Бога — це ключ до розв’язання проблем індивіда й суспільства. І якщо правильне розуміння атрибутів Бога є першим критерієм для розв’язання проблем, то правильне розуміння атрибутів творіння є другим критерієм. Таким чином, онтологія є одним із ключових розділів філософії для розв’язання актуальних проблем.

4.5. Погляди Руссо на виховання