4.1. Грецькі (платонівські) погляди на виховання

За Платоном (427—347 до н. е.), людська душа складається з трьох частин: пристрасної, вольової і розумної. Чеснота пристрасної частини душі — це поміркованість, чеснота вольової частини — мужність, а чеснота розумної частини — мудрість. Чеснота, що з’являється при гармонізації цих трьох чеснот, називається справедливістю. Держава складається з трьох класів, що відповідають цим трьом частинам душі.

Простий народ, який включає фермерів, ремісників і торговців, утворює нижчий клас, що відповідає пристрасній частині душі. Військові й чиновники становлять середній клас, що відповідає вольовій частині душі. Філософи — це вищий клас, який відповідає розумній частині душі.

Коли народом правлять філософи, які пізнали «ідею добра», то виникає ідеальна держава. Згідно з Платоном, безпосередньою метою виховання є наблизити людей до світу ідей. Зокрема, воно спрямоване на виховання філософів, які є правлячим класом, що складає меншість. Ідеальний образ людини за Платоном — це «той, хто любить мудрість» (філософ), а також «гармонійна людина», у якої душа і тіло перебувають у гармонії і яка поєднує в собі чотири чесноти: мудрість, мужність, помірність і справедливість. Кінцева мета виховання полягає в тому, щоб створити ідеальну державу, в якій реалізовано ідею добра.