Доказ існування Бога

Згадаємо тут про способи доведення існування Бога. Оскільки і Принцип Об’єднання, і філософія Об’єднання беруть Бога за вихідну точку, «Доказ існування Бога» — це тема, яку філософія Об’єднання так чи інакше не може оминути.

1. Традиційні докази існування Бога

1.1. Онтологічний доказ

Це спосіб довести неминучість існування Бога, ґрунтуючись на понятті Бога, яке мають люди. Наприклад, Ансельм (1033—1109) писав у своєму трактаті «Proslogion» (1077): «Причина, чому люди розуміють Бога як найдосконалішу істоту, полягає в тому, що Бог насправді існує. Якщо Бог не має атрибута існування, то Він не може розглядатися як найдосконаліша істота, а отже, Бог повинен існувати». Цей спосіб доведення використовує також Декарт. Однак за допомогою цього доказу важко подолати заперечення атеїстів (наприклад, Фейєрбаха), що «Бог є не що інше, як об’єктивація сутності людського роду і прагнення досконалості».

1.2. Космологічний доказ

Це погляд Томи Аквінського (1224—1275), який, відстежуючи причинно-наслідковий зв’язок руху в природі у зворотному порядку, зрештою доходить до кінцевої причини, тобто Першопричини. Він розглядав цю Першопричину як Першодвигун або причину самого себе і визнавав її Богом.

Проблема: Цей метод доведення, що є імітацією методу Арістотеля, який визнав нерухомий Першодвигун, також не може переконати атеїстів і матеріалістів.

Причина: Немає жодної підстави для того, щоб Першопричина причинно-наслідкового зв’язку матерії обов’язково була Богом. Матеріалісти (атеїсти) стверджують, що причина матерії, незалежно від того, як далеко її відстежувати у зворотному порядку, не може бути чимось іншим, ніж матерія. З позиції матеріалізму можливо стверджувати, що якщо Першопричина Всесвіту — це Бог, то цей Бог є матеріальною сутністю.

1.3. Телеологічний доказ (доказ від мети)

Це спосіб довести існування Бога, виходячи з того, що оскільки структура людського тіла і фізіологічні явища мають доцільний характер, Всесвіт, що складається з незліченної кількості небесних тіл, є величезною упорядкованою системою, сформованою за певним доцільним планом, і планувальником є Бог. Або з тієї точки зору, що краса і велич природи змушують нас повірити, що Бог із найвищою мудрістю створив світ.

Заперечення: Цей метод також важко використовувати для подолання заперечень атеїзму чи матеріалізму. Це тому, що атеїзм може пояснити рух Всесвіту виключно необхідністю закону. Телеологічний доказ є логічним стрибком, оскільки він передбачає, що оскільки структура та рух органів людського тіла є доцільними, то й явища Всесвіту також є доцільними. Існує також точка зору, що рух Всесвіту є насамперед закономірним.

1.4. Моральний доказ:

Це спосіб визнання існування Бога як джерела морального закону, якого люди дотримуються в повсякденному житті, або джерела морального світового порядку. Як у випадку Канта, це спосіб доведення реальності святого Бога як стандарту в моральному житті, ґрунтуючись на моральній необхідності. До цього належить також погляд, що совість — це голос Бога.

Заперечення: Цю теорію також важко використати для подолання атеїзму. Це тому, що атеїзм розглядає традиційну мораль і етику лише як норми, сформовані у феодальному суспільстві, тобто як феодальні норми, створені панівним класом феодального суспільства для збереження і зміцнення свого класового панування.

[Висновок] Таким чином, традиційні докази існування Бога лише логічно виправдовують існування Бога для тих, хто вже вірить у Нього. Іншими словами, це доказ із самого початку з теїстичної позиції. Оскільки така позиція «доказу існування Бога» не може мати спільної позиції з атеїзмом, вона приречена йти паралельними шляхами з самого початку.

[Перехід] Іншими словами, для того, щоб змусити прихильників атеїзму визнати існування Бога, необхідно розвивати логіку на спільній позиції з атеїзмом. Це і є гіпотетичний метод доведення існування Бога.

2. Гіпотетичний метод

По-перше, гіпотеза — це припущення, яке використовується для пояснення певного об’єкта чи явища, коли його істинність чи хибність ще не доведена емпіричним методом.

Однак «гіпотетичний метод» — це спосіб доведення істинності (істинної теорії) цієї гіпотези шляхом її перевірки (верифікації) через наукове спостереження та експеримент. Очевидний приклад: коли лікар лікує пацієнта, він спочатку висуває гіпотезу про причину хвороби (наприклад, припускає, що лихоманка — це «грип»), а якщо хвороба (грип) виліковується відповідно до цього припущення, то діагноз є правильним (істинним); якщо ж хвороба не виліковується, то діагноз є помилковим.

Приклад із природничих наук 1 (атомізм)

Атомізм давньогрецького філософа Демокріта (бл. 460–370 рр. до н. е.) був лише простою гіпотезою, але в наш час його атомізм був науково перевірений і визнаний істинною (усталеною) теорією.

Приклад із природничих наук 2 (елементи)

Це реальний приклад того, як гіпотеза стала усталеною теорією, коли невідомий елемент (Германій), передбачений Менделєєвим (1834–1907), творцем періодичної таблиці елементів, був пізніше відкритий. Таким чином, принцип, згідно з яким факт, який ще не є науково ясним, спочатку висувається як гіпотеза, а висновок, виведений з цієї гіпотези, перевіряється (підтверджується) природничо-науковим спостереженням чи експериментом, і якщо він підтверджується, гіпотеза перетворюється на усталену або істинну теорію, — це і є гіпотетичний метод, а точніше, гіпотетико-дедуктивний метод, застосований до доведення існування Бога.

Оскільки гіпотетичний метод є одним із методів пошуку істини, визнаних природничими науками, його повинні прийняти навіть атеїсти. Іншими словами, якщо доведення існування Бога буде здійснюватися за допомогою такого гіпотетичного методу, атеїзм буде змушений прийняти це (реальність Бога).

2.1. Теорія Первісного образу та гіпотеза

Доведення існування Бога за допомогою гіпотетичного методу у філософії Об’єднання означає, що атеїсти мають спочатку прийняти теорію про атрибути Бога (тобто теорію Первісного образу) як гіпотезу, а потім, порівнюючи висновки, виведені з цієї гіпотези, з різними результатами експериментів і спостережень, отриманими вченими-природниками, показується, що результати повністю й без винятків узгоджуються, тим самим змушуючи визнати цю теорію істинною.

[Ключові частини теорії Первісного образу]

По-перше: «Бог є нейтральним Суб’єктом подвійної природи Сонсан і Хьонсан, і водночас нейтральним Суб’єктом подвійної природи Янсон і Имсон, при цьому Янсон і Имсон є атрибутами Сонсан і Хьонсан».

По-друге: «Бог створив усе суще через дію віддавання та приймання між Сонсан (Суб’єктом) і Хьонсан (Об’єктом), зосереджену на меті творення. Дія віддавання та приймання здійснюється на ґрунті Чотирьохпозиційної основи, яка має чотири типи: внутрішня і зовнішня Чотирипозиційна основа, а також автоматична і розвиваюча Чотирипозиційна основа».

Атеїсти, імовірно, розглядатимуть цю теорію про атрибути Бога як догму і ніколи не погодяться її прийняти. Тому лише для атеїзму ця теорія Первісного образу розглядається лише як гіпотеза, і натомість вони запрошуються долучитися до роботи з її перевірки (тобто підтвердження). Іншими словами, вони запрошуються разом перевірити, чи узгоджуються висновки (наслідки), виведені з цієї гіпотези, з природничо-науковими висновками експериментів і спостережень.

Робота з перевірки гіпотези, суворо кажучи, — це робота, в якій той, хто висуває гіпотезу, безпосередньо проводить наукові експерименти та спостереження, а потім порівнює отримані результати (теорії) з висновками, виведеними з цієї гіпотези. Однак у наш час, коли природничі науки високо розвинені, немає необхідності в такій марній праці. Достатньо порівняти цей гіпотетичний висновок із результатами, вже досягнутими вченими через експерименти та спостереження (науковою істиною), і підтвердити їхню відповідність.

2.2. Перевірка гіпотези

Приклад 1: Подвійна природа Сонсан і Хьонсан

а) Гіпотеза: «Бог є нейтральним Суб’єктом подвійної природи Сонсан і Хьонсан. Все суще, створене за законом подібності, відображає Бога і становить єдність подвійної природи Сонсан і Хьонсан».

б) Висновок: «Усі предмети творіння, відображаючи подвійну природу Сонсан і Хьонсан Бога, обов’язково мають нематеріальний (Сонсановий) аспект і матеріальний (Хьонсановий) аспект. Тобто всі предмети творіння, включаючи мінерали, рослини, тварин і людей, без винятку, мають ці протилежні аспекти Сонсан і Хьонсан».

в) Перевірка: Цей висновок повністю узгоджується з науковими фактами в медицині, зоології, ботаніці та мінералогії.

Приклад 2: Подвійна природа Янсон і Имсон

а) Гіпотеза: «Бог існує як нейтральний Суб’єкт подвійної природи Янсон і Имсон (відносних атрибутів). Все суще, створене за законом подібності, відображає цю подвійну природу Бога та існує у відносному зв’язку Янсон і Имсон».

б) Висновок: «Предмети творіння обов’язково мають відносні атрибути Янсон і Имсон, або існують у відносному зв’язку Янсон-індивіда (елемента) та Имсон-індивіда (елемента), відображаючи відносні атрибути Янсон і Имсон Бога».

в) Перевірка: Цей висновок узгоджується з науковими фактами в анатомії, зоології, ботаніці, атомній фізиці.

[Кінцевий висновок] Таким чином, було підтверджено, що гіпотетичний висновок про те, що «предмети творіння обов’язково існують у відносному зв’язку Янсон-індивідів (елементів) та Имсон-індивідів (елементів)», узгоджується з результатами природничо-наукових досліджень, а отже, гіпотеза теорії Первісного образу стає істинною або усталеною теорією.

[Завершення та Бачення] Я вважаю, що цим було показано, що «існування Бога» найкоректніше можна довести за допомогою гіпотетичного методу.

[Заклик] Навіть якщо ви атеїст, тільки-но за допомогою гіпотетичного методу буде підтверджено, що теорія про Бога узгоджується з науковими фактами, науковим ставленням буде прийняти її смиренно як істинну або усталену теорію. Зокрема, комуністам-матеріалістам слід усвідомити, що їхня позиція безумовного відкидання є саме ненауковим ставленням.

[Бачення] Шлях фундаментального приборкання великого хаосу в сучасному комуністичному суспільстві (а також у вільному світі) полягає в тому, щоб зняти всі прапори атеїзму з лиця землі та встановити прапор Бога високо на Північному полюсі. Коли все людство об’єднається під цим єдиним прапором Бога, не лише буде фундаментально приборканий увесь хаос, але й увесь світ об’єднається, і тоді буде реалізований ідеальний світ любові, свободи, процвітання та миру — давня мрія людства. На цьому завершується пояснення доказу існування Бога.