Теорія комплексної відносності Ж. Шарона
Примітка 14. До розділу “1.2.2.3. Логос — це єдність розуму і принципів“
Note 19. To the Subsection “2.2.3. Logos Is the Union of Reason and Law”
Доктор Ж. Шарон, фізик-теоретик з Паризького університету, пояснював у своїй теорії комплексної відносності, що електрони та фотони містять «мікросвіт» іншого виміру, оснащений механізмами «пам’яті» та «мислення».
Теорія комплексної відносності — це теорія, яка розширює теорію відносності за допомогою комплексних чисел, які є числами, що поєднують дійсні та уявні числа. Фізика зазвичай описує природні явища, виражаючи тривимірний простір і одновимірний час за допомогою дійсних чисел. У теорії відносності явища описуються в такому чотиривимірному світі часу і простору за допомогою дійсних чисел.
Однак у теорії комплексної відносності до цих дійсних чисел та 4-вимірного простору-часу додається 4-вимірний простір-час уявних чисел і явища описуються вже у 8-вимірному просторі-часі. Світ часу та простору уявних чисел як «закритий світ» без певного «об’єму» вважається світом, який «неможливо спостерігати». Шарон назвав цей уявний світ реальним світом, схожим на людську свідомість.
Таким чином, Всесвіт складається з дійсної матеріальної реальності та уявної «реальності свідомості», а «я» є суб’єктом, який може сприймати ці дві реальності. Відповідно до цієї теорії комплексної відносності, навіть елементарні частинки, такі як електрони та фотони, мають механізми «пам’яті» та «мислення».
- Приклад взаємодоповнювальних стосунків
- Ідея «первинної матерії» Гейзенберга
- Пояснення понять «однорідний елемент» і «абсолютний атрибут»
- Матеріалізм, ідеалізм та Теорія єдності з погляду монізму
- Дослідження сфери свідомості Бома і Теорія єдності
- Спосіб мислення оказіоналізму Гейлінкса
- Що означає для людей втілення любові?
- Два погляди на те, кому належить всесвітня первісна енергія
- Поняття «внутрішніх дуальних властивостей»
- Свобода і необхідність на прикладі водіння автомобіля
- Експеримент з рослинами Кліва Бакстера
- Теорія комплексної відносності Ж. Шарона
- Поняття володарювання з погляду Принципу
- Взаємодоповнювальні стосунки і сутнісна однорідність сонсан і хьонсан
- Два типи результату
- Використання чотирьохпозиційної основи як абстрактного поняття
- Приклад осьового та орбітального руху, і дії віддавання та приймання
- Центри чотирьохпозиційної основи, що зберігає ідентичність та чотирьохпозиційної основи для розвитку
- Внутрішня і зовнішня 4-позиційні основи та поняття «двоступеневої структури Первісного образу»
- Концепція розвитку згідно з Принципом Об’єднання
- Творчість у тварин має інший вимір, ніж у людей
- Свобода — це свобода розуму, свобода емоцій чи свобода волі?
- Божий внутрішній хьонсан має незліченну кількість форм різного розміру
- Людині не призначено думати абияк; у первісній людині любов (шімджон) завжди є мотивом
- Різниця між пантеїзмом і теорією панбожественного образу
- Все суще було створено завдяки дії віддавання та приймання між Божими сонсан і хьонсан
- Значення «формівної ідеї, яка набула життя»
- Логос, який створив людей, і Логос, який створив усе суще, відрізняються за характером внутрішнього сонсан
- Просторове і часове розуміння дії віддавання та приймання
- Доказ існування Бога
- Погляд Гегеля на природу як ідею у формі інобуття став своєрідним пантеїзмом