2.5. Елементи краси

Краса — це не те, що «існує» об’єктивно, а те, що «відчувається». Певний елемент, присутній в об’єкті, створює для суб’єкта емоційний стимул, який відчувається суб’єктом як краса. Тоді що це за чинник, який емоційно стимулює суб’єкта, іншими словами, що це за елемент краси? Це гармонія між метою, з якою об’єкт було створено (метою творення), та фізичними елементами, які входять в об’єкт. Інакше кажучи, коли такі фізичні елементи, як лінії, форми, кольори і простір у живописі, високі та низькі звуки і темп у музиці перебувають у гармонії з метою творення, і коли ця цілеспрямована гармонія дає суб’єкту емоційний стимул, він суб’єктивно оцінює його і відчуває як красу. Коли суб’єкт оцінив красу, вона стає «актуалізованою красою».

Гармонія включає просторову гармонію і часову гармонію. Просторова гармонія стосується розташування в просторі, а часова гармонія виникає в часовому потоці. До форм мистецтва, які виражають просторову гармонію, належать живопис, архітектура, скульптура, художні ремесла тощо, а до форм мистецтва з часовою гармонією — література, музика та ін. Вони відповідно називаються просторовим мистецтвом і часовим мистецтвом. Театр, балет і подібні до них види мистецтва називають просторово-часовим мистецтвом, або комплексним мистецтвом, оскільки вони виявляють як часову, так і просторову гармонію. Але в будь-якому разі саме гармонія є тим чинником, який викликає відчуття краси.

У своїй «Метафізиці» Арістотель писав: «Головними формами краси є порядок, пропорційність та визначеність». ¹¹ Г. Рід зазначає: «Витвір мистецтва має уявну точку відліку (аналог центру тяжіння), навколо якої лінії, поверхні та маси розподілені таким чином, що вони перебувають у досконалій рівновазі. Метою композиції усього цього є гармонія, а гармонія задовольняє наше почуття прекрасного». ¹² Обидва наведені погляди збігаються в тому, що елемент краси закладений у гармонії.