5.3. Карл Ясперс
5.3.1. Погляди Ясперса на людину
Для Карла Ясперса (1883—1969) екзистенція стосується «я», що усвідомило свій справжній образ як індивіда. Він казав: «Екзистенція — це те, що ніколи не об’єктивоване, вона є джерелом моїх думок і дій… Екзистенція стосується мене самого і, таким чином, пов’язана з трансцендентним». 14 Такий спосіб мислення, по суті, не відрізняється від підходу, який використовував К’єркегор.
Екзистенцію, яка ще не зустріла Трансцендентного (Transzendenz) або Всеосяжного (Das Umgreifende), тобто екзистенцію, що перебуває в процесі пошуку свого первісного існування, він назвав «можливою екзистенцією» (mogliche Existenz). Загалом люди є «можливими екзистенціями», які живуть у різних ситуаціях, і вони можуть жити активно, долаючи такі ситуації. Однак Ясперс зауважує, що «існують ситуації, які ми не можемо подолати і не можемо змінити»: 15 смерть (Tod), страждання (Leiden), боротьбу (Kampf), вину (Schuld) тощо, які він назвав «граничними ситуаціями» (Grenzsituation). Люди хочуть жити вічно, але ніхто не може уникнути смерті. Смерть — це заперечення свого існування. До того ж люди страждають через фізичний біль, хвороби, старість і голод. Крім того, поки люди живі, їм не уникнути боротьби; вони також живуть із провиною (боргом), що їхнє існування витісняє інших. У таких граничних ситуаціях через усвідомлення власної обмеженості люди не можуть не впасти у відчай або не розчаруватися. При цьому залежно від того, як людина переживає таке розчарування, це визначає її існування. Якщо, стикаючись із розчаруванням, не уникати граничної ситуації, а мовчки й щиро приймати її, «можна відчути щось, що первісно існує за межами існування світу». 16
Іншими словами, ми раптом розуміємо, що за природою, за історією, за філософією та за мистецтвом, які до того часу вважалися безглуздими, є трансценденція, тобто Бог, який обіймає нас і щось нам говорить. При цьому трансценденція являється не безпосередньо, а у вигляді шифру. Трансценденція проявляється у вигляді шифру через природу, історію, філософію чи мистецтво та розмовляє з людьми. І ті, хто пережив розчарування в граничній ситуації, можуть розгадати цей шифр. Це називається «тлумаченням шифрів» (Chiffredeutung). Таким чином, шляхом тлумачення шифру людина стоїть віч-на-віч із Трансцендентним. Це є «усвідомлення своєї істинної екзистенції».
Таким чином, після зустрічі з Богом люди практикують любов через спілкування (комунікацію) з іншими. Стояти на рівних, визнавати самостійність і любити одне одного є первісним життям людини, і через спілкування з іншими екзистенція набуває досконалості. Ясперс говорить: «Мета філософії, яка дає остаточну основу для сенсу всіх цілей, тобто мета внутрішнього усвідомлення існування, просвітлення любові та вдосконалення спокою, досягається лише через спілкування»; 17 «екзистенційне спілкування — це стосунки напруженості та любовна боротьба». 18
5.3.2. Погляди Ясперса на людину з точки зору філософії Об’єднання
За Ясперсом, людина зазвичай є потенційною екзистенцією, яка не відкрила трансцендентного, але, проходячи через граничну ситуацію, вона стає екзистенцією, пов’язаною з трансцендентним, тобто первісним «я». Але чому людина, як звичайна, потенційна екзистенція, відпала від трансцендентного? І чому людина зустрічається з трансцендентним, коли проходить граничну ситуацію? Ясперс цього не розкриває. Однак, поки це чітко не розкрито, неможливо конкретно зрозуміти, що таке первісне «я» і як його відновити.
Відповідно до Принципу Об’єднання, людина була створена, щоб виконати мету творення. Виконання мети творення означає виконання Трьох Благословень, тобто вдосконалення особистості, вдосконалення сім’ї та вдосконалення володарювання. Однак прабатьки людини Адам і Єва в процесі зростання не дотрималися Божого Слова та згрішили, не вдосконаливши свої особистості. Вони стали подружжям, зосередженим на безпринципній любові, та примножили дітей гріха. Як наслідок — усе людство відділилося від Бога. Отже, шлях відновлення первісного «я» полягає в тому, щоб відмовитися від безпринципної любові, повернутися до Бога та виконати мету творення, зосередившись на Божій любові.
Первісна природа людини розкриється, коли люди здійснять мету творення. Ясперс, як і К’єркегор, казав, що екзистенція означає бути істотою, пов’язаною з трансцендентним, водночас маючи стосунок до самого себе. Але з точки зору філософії Об’єднання це позиція, яка стосується лише досконалості особистості, що є першим із Трьох Благословень. Іншими словами, це відповідає «тілу з єдиними сонсан і хьонсан» — одній із характеристик первісної природи людини у філософії Об’єднання. Ясперс сказав, що любов має практикуватися через спілкування з іншими, але ця любов, як і у К’єркегора, розпливчаста.
Божа любов, яку називають «істинною любов’ю», є емоційним імпульсом нескінченно віддавати заради об’єкта з теплим почуттям. Ця любов роздільно проявляється через сім’ю як любов до чотирьох об’єктів (любов дітей до батьків, подружнє кохання, любов батьків до дітей і взаємна любов дітей). На основі любові до цих чотирьох об’єктів любов у комунікації з іншими стає досконалою. Ясперс сказав, що екзистенційне спілкування — це стосунки напруженості та любовна боротьба. Однак із точки зору філософії Об’єднання сутністю любові є радість. Відповідно первісна любов ніколи якісно не виражається в напруженості чи боротьбі.
Наступне питання полягає в тому, чому «проходження граничної ситуації дозволяє людям зустріти трансцендентне». Ясперс сказав, що люди зустрічаються з Богом, стикаючись із розчаруванням у граничній ситуації та щиро приймаючи його. Однак серед тих, хто щиро приймав розчарування перед обличчям граничної ситуації, були ті, хто став більш віддаленим від Бога, як Ніцше, і ті, хто наблизився до Бога, як К’єркегор. Чому таке відбувається? Причину цього у філософії Ясперса не роз’яснено.
Люди не дотрималися Слова Божого, відійшли від Бога і потрапили під владу сатани, суб’єкта зла. Тому повернутися до Бога безумовно неможливо. Лише після виконання певних умов спокути — умов відкуплення — люди можуть повернутися до Бога. Відповідно відчай і розчарування в граничній ситуації Ясперса відповідають умові відкуплення, і, правильно виконавши цю умову, люди можуть наблизитися до Бога. Однак, навіть терплячи біль у такій граничній ситуації, потрібно мати об’єктну свідомість, щоб відмовитися від егоцентризму та шукати абсолютного суб’єкта (Бога), як сказано: «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете» (Матв. 7:7). Поки у вас є лише егоцентрична суб’єктна свідомість або ви таїте невдоволення чи жагу помсти, ви не зможете зустрітися з Богом, навіть якщо пройдете через граничні ситуації.
Ясперс говорив, що люди зустрічаються з трансцендентним, розтлумачуючи шифр розчарування, але Бог, пізнаний через тлумачення шифру, є лиш символічним Богом; отже, так неможливо зрозуміти справжній образ Бога. Знаючи Божу мету творення і факт людського гріхопадіння, ми повинні докладати зусиль для реалізації Трьох Божих Благословень через своє життя у вірі. Роблячи так, людина може відчути Шімджон Бога і стати справжньою екзистенцією (первісним «я»).