Традиційні епістемології
Епістемологічні дослідження проводилися з давніх часів, однак лише в сучасний період епістемологія стала центральною темою філософії. Перший систематичний виклад епістемології належить Джонові Локку (1632—1704), чий «Нарис про людське розуміння» став епохальною працею.
Щоб отримати правильне розуміння об’єкта, традиційна епістемологія в основному розглядала три головні питання: джерело пізнання, об’єкт пізнання і метод пізнання. Щодо кожного з цих питань існують дві протилежні позиції. Питання про джерело пізнання породило дві протилежні школи думки: емпіричну і раціоналістичну. Прибічники емпіризму стверджували, що пізнання набувається завдяки відчуттям, тоді як прихильники раціоналізму вважали, що пізнання отримується завдяки вродженим ідеям. Стосовно об’єкта пізнання виникли два протилежні погляди: реалізм, який стверджував, що об’єкт пізнання існує об’єктивно, і суб’єктивний ідеалізм, який стверджував, що об’єкт пізнання є просто ідеями або уявленнями суб’єкта. Щодо методу пізнання слід зазначити появу таких двох провідних методів, як трансцендентальний і діалектичний.
У протистоянні між емпіризмом та раціоналізмом емпіризм згодом скотився до скептицизму, а раціоналізм впав у догматизм. Іммануїл Кант зробив спробу синтезувати ці два протилежні підходи за допомогою свого критичного, або трансцендентального, методу. 1 Ця його теорія «апріорних синтетичних суджень» стверджує, що об’єкт пізнання синтезується суб’єктом.
Пізніше Маркс зробив «матеріалістичний» плагіат діалектики Гегеля і представив матеріалістичну діалектику. Епістемологія, яка базується на методі матеріалістичної діалектики, є марксистською епістемологією, або діалектичною епістемологією. Це — «теорія відображення», або «теорія копіювання», яка стверджує, що зміст і форма пізнання є відображеннями предметів зовнішнього світу.
Зауважимо, що метою даного розділу не є академічне висвітлення змісту традиційних епістемологій. Цей розділ коротко ознайомлює читачів із проблемами традиційної епістемології з метою показати, як епістемологія Об’єднання розв’язує ці проблеми. Тому з точки зору розуміння самої епістемології Об’єднання цей розділ може бути пропущено.
- 1.1. Джерело пізнання
- 1.2. Сутність об’єкта пізнання
- 1.3. Методи епістемології
- 1.3.1. Трансцендентальний метод Канта
- а) Основні положення «Критики чистого розуму»
- б) Зміст і форма
- в) Заперечення метафізики і «річ-у-собі»
- 1.3.2. Марксистська епістемологія
- а) Теорія відображення (теорія копіювання)
- б) Чуттєве пізнання, раціональне пізнання та практика
- 1.3.3. Абсолютна істина і відносна істина