1.3. Тіло з індивідуальністю

Створюючи Всесвіт, Бог спочатку уявив образ досконалої людини, а потім, узявши цей образ за еталон, розробив світ творіння як субстанційний об’єкт. Відповідно всі предмети є індивідуальними тілами, які символічно нагадують Первісний образ Бога, причинну істоту, а люди є індивідуальними тілами, які образно нагадують Первісний образ. Індивідуальне тіло означає індивідуальне істинне тіло, яке нагадує індивідуальний образ Первісного образу, а людина є передусім індивідуальним істинним тілом, яке відображає універсальний та індивідуальний образи Бога разом.

Коли ми підкреслюємо індивідуальний образ індивідуального істинного тіла, ми називаємо його «тілом з індивідуальністю». На відміну від тварин і рослин, особливості індивідуального образу кожної людини як тіла з індивідуальністю є чітко помітними, і тому їхні обличчя та характери відрізняються одне від одного. Тобто у випадку тварин і рослин індивідуальний образ відрізняється залежно від виду, тоді як у випадку людей індивідуальний образ відрізняється в кожної окремої людини. Таким чином, Бог дав кожній людині унікальний індивідуальний образ для того, щоб отримати унікальну стимулюючу радість у спілкуванні з кожною з них. Отже, людина є істотою найвищої цінності, яка повертає Богові найвищу радість через свою унікальну індивідуальність. Індивідуальний образ людини є частиною її первісної природи.

Цей індивідуальний образ проявляється в людей у трьох аспектах. По-перше, людська індивідуальність проявляється в зовнішньому вигляді. Попри те, що у світі є понад п’ять мільярдів людей, немає двох осіб з однаковою зовнішністю чи статурою. По-друге, людська індивідуальність проявляється в поведінці, яка в кожного різна. Якщо зовнішність представляє характерну рису типу хьонсан, то поведінку можна розглядати як характерну рису типу сонсан, бо поведінка є прямим вираженням душі. По-третє, людська індивідуальність проявляється у творчому самовираженні. Творчість не обмежується діяльністю в галузі мистецтва, під творчістю розуміється будь-який вид діяльності, в якій людина може проявити свої творчі здібності. У цьому сенсі, якщо прожити день, проявляючи свою творчість, сліди цього дня життя стануть витвором мистецтва. Подібна творчість у кожної людини відрізняється.

Більше того, витвором мистецтва є сліди всього життя людини. Таким чином, Бог мав відчувати радість від обличчя, поведінки та витворів мистецтва кожної людини. Те, що Бог радіє, дивлячись на кожну людину, означає, що вона своєю зовнішністю, поведінкою і творчою діяльністю повертає Богові неповторну красу. Це є краса індивідуальності людини, яка включає в себе красу зовнішності, красу поведінки і красу творчості.

Коли батьки дивляться на своїх дітей, кожен з них здається їм красивим і милим, бо діти є проявом своїх батьків. Аналогічно, коли Бог дивиться на людей, Він радіє, відчуваючи красу в їхній зовнішності, вчинках та в їхньому творчому житті. Ця людська індивідуальність благородна, бо походить від Бога, тобто божественна. Ось чому люди повинні цінувати людську індивідуальність і поважати одне одного.

Утім, після гріхопадіння до сьогоднішнього дня було багато випадків, коли людська індивідуальність ігнорувалася, а права людини порушувались. Особливо це стосується диктаторських суспільств. Найбільш яскравим прикладом цього є комуністичні режими. Комунізм нехтує людською індивідуальністю, оскільки виходить із позицій матеріалізму і розглядає її як продукт середовища. Ми знаємо, що гуманізм поважає людську індивідуальність. Але оскільки в гуманізмі немає філософської відповіді на запитання, чому слід поважати людську індивідуальність, він не витримав критики комуністичної філософії. Щодо цього філософія Об’єднання пропонує надійну теологічну та філософську основу для твердження, що людська індивідуальність не є ані випадковою, ані продуктом середовища, а є дорогоцінною, бо вона успадкована від індивідуального образу Бога, тобто є божественною.