1.1. Сонсан і хьонсан

Кожен предмет творіння має ті самі атрибути, що й Первісний образ, а саме дуальні аспекти сонсан і хьонсан. Сонсан належить до нематеріальних аспектів створеного світу, тобто функцій або властивостей, а хьонсан — до його матеріальних аспектів, таких як маса, структура і форма. У мінералах сонсан являє собою їхні фізико-хімічні властивості, а хьонсан — структуру, форму та інші параметри речовини, яка складається з атомів і молекул.

Рослини мають власні сонсан і хьонсан. Стосовно рослин аспектом сонсан є життя (життєва сила), а аспектом хьонсан — клітини і тканини, які складають будову та форму, тобто тіло рослин. Життя — це прихована в тілі свідомість, якій властива цілеспрямованість. Функція життя полягає в автономній здатності рослини зростати, утримуючи свою форму. Поряд із власними аспектами сонсан і хьонсан рослини мають також елементи сонсан і хьонсан, властиві мінералам. Це пояснюється тим, що рослини містять у собі мінеральні речовини.

Тваринам властиві аспекти сонсан і хьонсан вищого рівня, ніж у рослин. Аспектом сонсан, характерним для тварин, є інстинкт. Аспектом хьонсан тварин є їхня будова та форма, яка включає органи чуття й нервову систему. Тварини також містять у собі мінеральні речовини, а тому мають аспекти сонсан і хьонсан на рівні мінералів. Крім того, вони також мають аспекти сонсан і хьонсан рівня рослин, бо всі клітини і тканини тварин функціонують на рівні рослин.

Людина є двоєдиною істотою, яка складається з духовного «я» та фізичного «я». Аспекти сонсан і хьонсан, властиві людині, мають вищий вимір, ніж у тварин. Сонсан, притаманний лише людині, — це духовна душа, тобто душа духовного «я», а хьонсан, притаманний лише людині, — це духовне тіло, тобто тіло духовного «я». Сонсан фізичного «я» — це фізична душа, а хьонсан фізичного «я» — це фізичне тіло. Але у фізичному тілі людини є також мінеральні речовини; у цьому сенсі людина також має аспекти сонсан і хьонсан рівня мінералів. Людина складається з клітин і тканин, тож має аспекти сонсан і хьонсан на рівні рослин. Подібно до тварин, людина має органи чуття і нервову систему, а отже, має аспекти сонсан і хьонсан на рівні тварин. Аспект сонсан тваринного рівня в людини, а саме інстинкт, називається фізичною душею. Душа людини складається з фізичної душі і духовної душі. Фізична душа прагне їжі, одягу, житла і сексу, а духовна душа спрямована до цінностей істини, добра, краси та любові. Фізична душа і духовна душа, поєднані в одне ціле, є первісною душею людини.

Наведемо більш докладні пояснення щодо духовного «я» людини. Фізичне «я» складається з тих самих елементів, що і все суще, а тому живе лише протягом певного періоду часу. На противагу йому духовне «я» живе вічно і складається з духовних елементів, які неможливо побачити за допомогою фізичного зору; проте зовнішній вигляд духовного «я» нічим не відрізняється від фізичного «я». Під час смерті фізичного «я» духовне «я» звільняється від нього подібно до того, як ми знімаємо із себе та викидаємо старий одяг. Звільнившись від фізичного «я», духовне «я» потрапляє в духовний світ і живе там вічно.

Духовне «я» має дуальні властивості сонсан і хьонсан: сонсан духовного «я» — це духовна душа, а його хьонсан — це духовне тіло, тобто тіло духу. Чутливість духовного «я» розвивається у взаємодії з фізичним «я» протягом земного життя. Отже, якщо людина під час життя на землі втілювала любов Бога й померла, то її духовне «я» буде вічно жити в духовному світі радісним життям, сповненим любові. І навпаки, тих, хто на землі творив зло, після смерті чекає життя, сповнене мук, у світі злих духів.

Таким чином, людина має аспекти сонсан і хьонсан, притаманні мінералам, рослинам і тваринам. Крім того, вона має також дуальні властивості вищого рівня, тобто сонсан і хьонсан духовного «я». У людині поєднуються всі елементи Всесвіту. У цьому сенсі людину можна розглядати як мікрокосм Усесвіту. Зі сказаного раніше ясно, що з переходом на вищі рівні буття — від мінералів до рослин, тварин і людей — аспекти сонсан і хьонсан з кожним новим шаром стають більш змістовними. Це так звана багатошарова структура аспектів сонсан і хьонсан у творінні, схематичне зображення якої представлено на Рис. 2.1.

Слід зазначити, що людину було створено не шляхом механічного накопичення відповідних аспектів сонсан і хьонсан, характерних для мінералів, рослин і тварин та додавання наприкінці до них сонсан і хьонсан вищого рівня, притаманних людині. У процесі творення світу Бог спочатку уявив собі людину як істоту, що поєднує в собі аспекти сонсан і хьонсан. Далі Він уявив собі тварин, рослини та мінерали, по черзі опускаючи певні елементи з аспектів сонсан і хьонсан, властивих людині.

Проте фактичне створення в часі та просторі відбулося у зворотному порядку, тобто спершу Бог створив мінерали, потім рослини, потім тварин і, нарешті, людину. Тому з огляду на результати може здатися, що аспекти сонсан і хьонсан людини було створено шляхом накопичення шарів сонсан і хьонсан, притаманних мінералам, рослинам і тваринам. Той факт, що притаманні людині сонсан і хьонсан мають багатошарову структуру (Рис. 2.1), приводить до двох важливих висновків. По-перше, сонсану людини притаманна як багатошаровість, так і цілісність. Тобто, хоча душа людини складається з духовної і фізичної душі, ці дві душі нерозривно пов’язані між собою. Отже, за допомогою духовної душі людина може управляти фізичною душею (інстинктами). Ба більше, душа людини пов’язана з життям (автономністю). І хоча за допомогою душі зазвичай не можна керувати вегетативною (автономною) нервовою системою, загальновідомо, що таке керування стає можливим унаслідок тренувань. Люди, що практикують йогу, наприклад, можуть за допомогою медитації змінювати ритм роботи серця і навіть повністю зупиняти його. ¹ Душа також пов’язана з аспектом сонсан, притаманним мінеральним речовинам усередині організму. Окрім того, душа людини має також зовнішній зв’язок з аспектом сонсан мінералів і рослин. Відомо, що людина може впливати не тільки на тварин і рослини, а й на матерію (тобто мінерали) за межами себе самої без застосування фізичних засобів. ² З іншого боку, за даними сучасних досліджень, тварини, рослини та речовини реагують на прояви людського розуму. Ця здатність добре відома у тварин, однак останнім часом з’ясувалося, що рослини також реагують на прояви людського розуму. ³ До того ж є дані про можливе існування здатності до сприйняття навіть у сфері речовин та елементарних частинок. ⁴

По-друге, багатошарова структура сонсан і хьонсан, властивих людині, дозволяє зробити важливі припущення щодо феномену життя. Атеїсти і теїсти постійно сперечаються про існування Бога, втім, у наш час унаслідок розвитку природничих наук ті, хто заперечує існування Бога, багато в чому перебувають у більш вигідному становищі. Ґрунтуючись на досягненнях природничих наук, нездатних довести існування Бога, атеїсти стверджують, що Бога немає. Проте в питанні життя навіть атеїсти не можуть з упевненістю заперечувати існування Бога. Причина в тому, що вони не спроможні пояснити походження життя з наукового погляду. Тривалий час питання походження життя було єдиною точкою опори теїзму. Сьогодні, однак, ця точка опори стає хиткою, бо науковці стверджують, що вони досягли такого рівня, що дозволяє творити життя. Отже, чи справді вчені можуть створювати життя?

Відповідно до сучасних досягнень біології ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота), що є в хромосомах клітини, містить чотири види азотних основ: аденін, гуанін, цитозин і тимін. Структурне розташування цих чотирьох основ формує генетичну інформацію клітини, яку можна назвати кресленням живого організму. Ця генетична інформація визначає будову та функції живого організму. Отже, можна стверджувати, що живі істоти зрештою створюються через ДНК. Сьогодні вчені вже можуть синтезувати ДНК. Тому матеріалісти роблять висновок про непотрібність Бога в поясненні феномена життя. Проте чи тотожні синтез ДНК вченими та створення життя? З погляду філософії Об’єднання відповідь негативна. Навіть якщо науковці можуть синтезувати ДНК, вони здатні відтворити лише аспект хьонсан живої істоти. Більш фундаментальним елементом життя будь-якої істоти є її аспект сонсан. Отже, те, що сьогодні можуть відтворити вчені, не є саме життя, а лише його носій. Це схоже на те, як фізичне «я» людини є основою, на якій тримається духовне «я». Фізичне «я» бере свій початок від батьків, тоді як духовне «я» походить від Бога. Схожим чином, навіть якщо вчені стверджують, що можуть створити ДНК, життя як таке походить від Бога.

Образно кажучи, цю думку можна пояснити, використовуючи як приклад радіоприймач. Радіоприймач — це пристрій, який перетворює електромагнітні хвилі на звукові. Він тільки вловлює радіохвилі, що випромінюються передавальною станцією, і перетворює їх на звукові. Проте той факт, що вчені винайшли радіо, не означає, що вони винайшли звук. Аналогічно той факт, що вчені відтворили ДНК, не означає, що вони відтворили саме життя; це означає, що вони відтворили механізм, здатний нести життя.

Всесвіт — це поле, сповнене життя, яке бере свій початок з аспекту сонсан Бога. Життя може виникнути тоді, коли є механізм, здатний сприйняти життя. І саме цим механізмом є особливі молекули, що називаються ДНК. Цього висновку можна дійти, виходячи з багатошарової структури аспектів сонсан і хьонсан.