2.1. Що таке взаємопов’язане тіло?

2.1.1. Взаємопов’язане тіло з погляду структури

Як уже згадувалося, індивідуальне істинне тіло містить у собі корелятивні елементи суб’єкта й об’єкта, які об’єднані в одне ціле через дію віддавання та приймання зосереджено на меті. Це індивідуальне істинне тіло може вступати в суб’єктно-об’єктні стосунки з іншим індивідуальним істинним тілом, унаслідок чого між ними виникає дія віддавання та приймання. При цьому це індивідуальне істинне тіло зокрема називається взаємопов’язаним тілом. Перефразовуючи вищесказане, коли одне індивідуальне істинне тіло, що утворило внутрішню чотирьохпозиційну основу, вступає в стосунки з іншим індивідуальним істинним тілом та формує зовнішню чотирьохпозиційну основу, воно відображає двоступеневу структуру Первісного образу і називається взаємопов’язаним тілом.

2.1.2. Взаємопов’язане тіло з погляду мети

Якщо дивитися з погляду мети, то кожен індивід неодмінно має двоїсту мету: індивідуальну і загальну. Таких індивідів ще називають взаємопов’язаними тілами. Індивідуальна мета полягає в підтриманні власного існування та розвитку, а загальна мета полягає у сприянні існуванню та розвитку цілого.

Далі розглянемо низку об’єктів у світі творіння від елементарних частинок до Всесвіту. Елементарні частинки існують заради формування атомів (цілого) та одночасно підтримують власне існування. Атоми існують заради утворення молекул (цілого) та одночасно вони зберігають своє існування як атоми. Молекули існують заради формування клітин (цілого) й одночасно вони зберігають власне існування як молекули. Клітини існують для утворення тканин та органів (цілого) і водночас зберігають власне існування як клітини. Атоми й молекули також існують для утворення речовин (цілого), з яких складаються всі матеріальні тіла, наприклад, Земля. Земля існує заради формування Сонячної системи (цілого) й одночасно вона зберігає своє існування як окрема планета. Сонячна система — заради створення галактики (цілого) й водночас не втрачає свого існування як Сонячна система. Галактика існує заради формування Всесвіту (цілого) й водночас підтримує власне існування. Ба більше, Всесвіт існує заради людства (цілого) і водночас існує як Всесвіт. Попри те, що люди зовнішньо надзвичайно малі, їхня цінність є більшою, ніж сукупність усього Всесвіту. Ось чому Всесвіт існує заради них.

Таким чином, усі предмети творіння мають подвійну мету, тобто загальну мету та індивідуальну. Найвища загальна мета всіх предметів творіння полягає в існуванні заради людини, а загальна мета людини — в житті заради Бога. Таким чином, усі предмети творіння, від елементарних частинок до Всесвіту та людини, існують як взаємопов’язані тіла, що мають двоїсту мету. Виділяються два типи загальної мети: загальна мета аспекту сонсан і загальна мета аспекту хьонсан.

Наприклад, Земля служить для утворення Сонячної системи та водночас — місцем проживання людини. Електрони в мікроскопічному світі обертаються навколо атомного ядра, утворюючи атоми, але водночас вони також обертаються для людей (заради створення всіх речей, які є об’єктами володарювання людини). Таким чином, кожен рівень створеного світу — від елементарних частинок до Всесвіту — існує як для того, щоб бути частиною буття вищого рівня розвитку, так одночасно і в ім’я людства. Перша з вищезгаданих цілей називається загальною метою типу хьонсан, а друга — загальною метою типу сонсан (Рис. 2.2).

2.1.3. Взаємопов’язане тіло з точки зору направленості стосунків

Як було сказано вище, Первісний образ має двоступеневу структуру, тобто складається з внутрішньої і зовнішньої чотирьохпозиційної основи. У створеному світі всі предмети мають аналогічну двоступеневу структуру, тобто зберігають внутрішні чотирьохпозиційні основи як індивідуальні істинні тіла, водночас утворюючи зовнішні чотирьохпозиційні основи з іншими індивідуальними істинними тілами. При формуванні зовнішньої чотирьохпозиційної основи людина бере участь у діях віддавання та приймання з іншими людьми у шести напрямках: верх і низ, перед і тил, правий і лівий бік. Якщо розмістити людину в центрі, то вгорі розташовуватимуться її батьки, керівники та старші за віком; внизу — її діти, підлеглі та молодші за віком; попереду — вчителі, лідери та досвідченіші колеги; позаду — учні, послідовники та менш досвідчені колеги; праворуч — брати і сестри, друзі й товариші; ліворуч — ті, хто з нею не згодні, противники та особи, несумісні за характером. Таким чином, люди перебувають у стосунках з іншими в шести напрямках. Те саме стосується й усіх предметів творіння. Маючи стосунки в шести напрямках, індивідуальне тіло є взаємопов’язаним тілом. Шість напрямків взаємостосунків людини як взаємопов’язаного тіла показані на Рис. 2.3.

Людина також перебуває у взаєминах із природним середовищем. Вона чутлива навіть до впливу далеких зірок, адже загальновідомо, що космічні промені мають певний вплив на фізіологічні функції людини. Зайве говорити, що людина перебуває в тісних контактах із мінералами, рослинами і тваринами, у цьому значенні вона теж є взаємопов’язаним тілом.

2.1.4. Взаємопов’язане тіло з погляду позиції

Цей підпункт буде пояснено нижче в пункті «Позиція існування».

2.1.5. Матеріалістична діалектика і взаємозв’язок

Як і філософія Об’єднання, матеріалістична діалектика стверджує, що все у Всесвіті взаємопов’язано. Сталін, наприклад, наголошував на взаємопов’язаності всього, що існує, і критикував метафізику, яка розглядає предмети окремо. Він писав:

«На противагу метафізиці, діалектика розглядає природу не як випадкове накопичення предметів, явищ, відірваних одне від одного, ізольованих одне від одного, а як зв’язне, єдине ціле, де предмети, явища органічно пов’язані одне з одним, залежать одне від одного й обумовлюють одне одного». ⁸

З погляду філософії Об’єднання всі створені предмети відображають дуальні властивості Бога, отже, вони існують не лише як індивідуальні істинні тіла, а і як взаємопов’язані тіла, які прямо чи непрямо пов’язані з іншими індивідуальними істинними тілами. Матеріалістична діалектика пояснює це терміном «взаємозв’язок». Визнаючи взаємозв’язок предметів, матеріалістична діалектика не пропонує жодного пояснення його причин. До того ж на основі цієї теорії взаємозв’язку комуністи протягом тривалого часу стверджували, що робітники світу повинні об’єднатися заради революції. Таке твердження є стрибком у логіці. На противагу матеріалістичній діалектиці, філософія Об’єднання за допомогою концепції взаємопов’язаного тіла пояснює, що кожен предмет на основі мети обов’язково пов’язаний прямо чи опосередковано з іншими в напрямках: верх і низ, перед і тил, правий і лівий бік. Отже, взаємозв’язок є неминучим. Відповідно Всесвіт — це гігантський організм, що складається з незліченних взаємопов’язаних індивідуальних тіл.