Примітка 7. До підрозділу “1.1.1.3. Відмінність між сонсан і хьонсан“
Н. Мальбранш (1638—1715) застосував до проблеми пізнання спосіб мислення оказіоналізму Арнольда Гейлінкса (1625—1669). Якщо дух і матерія є абсолютно різними субстанціями, як дух може пізнати матерію? Мальбранш пояснив, що всередині Бога існують вічні ідеї, які є прототипами предметів, і що ми пізнаємо предмети не безпосередньо, а пізнаємо ідеї всередині Бога. Щодо цього він сказав: «Ми дивимося на все всередині Бога». Унаслідок цього ми пов’язані лише з Богом, а значення існування предметів зникає. (Див. Takeo Iwasaki’s History of Western Philosophy. Tokyo: Yuhikaku, 1975. P. 147).